Хижняк перемагає на донецькому ринзі

Олександ Хижняк перміг Давида Багманяна

Олександ Хижняк перміг Давида Багманяна | Фото: fotofact.net

З 22 по 27 січня у Донецьку, у Вищому училищі Олімпійського резерву ім. Бубки відбувся XXVII міжнародний турнір серед молоді присвячений пам’яті Героя Радянського Союзу Валерія Арсьонова.

В цьогорічних змаганнях приймали участь боксери з Вірменії, Молдови, Росії, Білорусії та господар змагань — збірна України. Вік учасників змагань — до 19 років. 

Полтавщину на цих змаганнях представляли три спортсмени у різних вагових категоріях. У вазі до 56 кг виступав полтавець Іван Петров, у категорії до 60 кг Євген Кийко, а у ваговій категорії до 75 кг участь у турнірі взяв чемпіон світу серед молоді Олександр Хижняк. У підсумку наша команда посіла 5-е загальнокомандне місце, здобувши одну золоту та одну срібну нагороду. 

Нагороду найвищого ґатунку, як і очікувалося, здобув полтавець Олександр Хижняк, який у фіналі більш ніж переконливо здобув перемогу над представником Запорізької області Давидом Багманяном — 21:3.

Олександр Хижняк, бокс

За крок від золотої медалі зупинився вихованець Костянтина Семеняги Іван Петров. У першому поєдинку полтавець переміг дончанина Дмитра Кругальського — 17:9. У чвертьфіналі за очками переміг киянина Руслана Молодого — 19:11, а у півфіналі виявився сильнішим за Івана Мартинюка з Запоріжжя — 20:13. Проте у фіналі програв Ростиславу Кравченку з Донецька. 

Ще один полтавець — Євген Кийко у першому раунді змагань переміг львів’янина Владислава Лесківа, але вже у наступному раунді програв Віктору Петрову з Тернополя. 

Довідка

Турнір бере свій початок з далекого 1987 року. З того часу, коли виповнився рік із дня смерті героїчно загиблого в Афганістані випускника Донецького ПТУ № 23 Валерія Арсьонова. З тих пір турнір носить ім’я цього відважного воїна-афганця.

У травні 1985 року Валерій був призваний на службу в Збройні Сили СРСР. Тоді 19-річний дончанин здавав найважчий іспит у житті, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані. У момент, коли довелося зробити нелегкий життєвий вибір, він загинув смертю хоробрих, закривши своїми грудьми від автоматної черги тіло командира.

Володимир ХОМІЧ, «Полтавщина Спорт»