Чому б тренеру ХК «Кременчук» не очолити національну збірну України?

Пропонуємо читачам «ПС» інформацію, яка з’явилася на сторінці ФХУ (Федерації хокею України) в Facebook — без коментарів.

«Відтепер національна збірна команда України без головного тренера. Як не сумно, але дію контракту Андрія Вікторовича Назарова за згодою сторін достроково припинено, що само по собі означає ні що інше, як початок пошуку нового керманича для команди.

Андрій НазаровАндрій Назаров

Просте запитання «Хто?» в цій ситуації є другим на порядку денному. А ось визначення чіткого вектору пошуків — завдання № 1.

Звісно що можна б було повернути на авансцену хокею на рівні національних збірних когось із досвідчених коучів на кшталт Пера Бекмана — екс-наставника збірної Данії, триразового чемпіона Швеції, або Пекки Раутаккаліо, який доволі успішно працював із клубами у Швейцарії та Росії, або триразового чемпіона світу канадійця Енді Маррея. Але по-перше, це задоволення м’яко кажучи не із дешевих, а по-друге, іноземний спеціаліст зіштовхнеться з двома проблемами, вирішити які йому за короткий термін часу навряд чи вдасться.

Перша проблема — це те,що в наступному сезоні 25 основних кандидатів до складу збірної будуть виступати майже в такій самій кількості клубів при цьому із різних чемпіонатів. Тож реально познайомитися з можливостями бодай половини основних гравців іноземному тренеру навряд чи вдасться.

Друга — це яким би геніальним не був тренер, але рівень кандидатів до національної збірної, за характеристикою Дейва Л’юіса, все ж таки обмежений. Тому й підхід до роботи має бути відповідним.

Тож у такій ситуації найбільш оптимальним виглядає варіант із запрошенням українського фахівця, який добре знає вітчизняний ринок хокеїстів і має амбіції вивести команду на більш якісний рівень гри.

Під першу частину більше підходять ветерани тренерського цеху, які до останнього часу тримали себе у непоганій професійній формі. Це і чинний чемпіон України Олександр Сеуканд, і срібний призер минулого національного чемпіонату Олександр Куліков, і Сергій Лубнін, який без якісного підбору виконавців перетворив «Сокіл» на міцного горішка. Тренерського досвіду у цієї трійці хоч греблю гати, проте похизуватися вдалою роботу зі збірною, навіть у кращі для команди часи, вони не можуть. Та й чи входять двічі в одну і ту ж саму воду?

Тому виникає ще один вектор пошуку — вітчизняні молоді тренери. В цій категорії першим на думку спадає прізвище Олександра Годинюка, який заробив собі ім’я в якості тренера юніорської, а потім і молодіжної збірних команд України. Після двох доволі вдалих сезонів у «Соколі» Годинюк зробив новий крок у своїй кар’єрі — «Молода Гвардія» у МХЛ та посада асистента Андрія Назарова у національній збірній. Наступний логічний крок — посада головного тренера у національній збірній. Але виникають питання щодо робити із молодіжною збірною і чи готовий сам Годинюк до такого кроку.

Ще одним цікавим наставником, який останнім часом не з’являвся на очах вітчизняної публіки, проте плідно працював у сусідній Росії, є Анатолій Степанищев. Молодим його можна назвати лише з натяжкою, але самостійно працювати Степанищев почав не так давно. І досвід роботи у «Кубані» та ХК «Дмитров» свідчить, що у цього тренера майбутнє. Можливо і в національній збірній.

Не можна оминути стороною і Олександра Савицького. Поки що свої найкращі тренерські якості Савицький продемонстрував на рівні молодіжних команд, проте амбітний наставник чекає на новий виклик у кар’єрі. Тим більше, що досвід самостійної роботи з клубними і збірними командами у нього вже є (він — головний тренер ХК «Кременчук», який є базовим клубом юніорської збірної — ред.).

Так само до нового виклику у кар’єрі готовий Костянтин Буценко. Багаторазовий призер національного чемпіонату, людина, яка чи не найкраще володіє ситуацією у вітчизняному хокеї, адже працює як на дорослому, так і юнацькому хокейних рівнях.

Не варто виключати можливість запрошення на посаду когось із легендарних для українського хокею гравців. В такій ситуації можна, що називається, не вгадати, але ж можна й влучити у яблучко. Валерій Ширяєв, Сергій Климентьєв, Вадим Шахрайчук, Андрій Срюбко — чим не варіанти?

А ви що думаєте з цього приводу? Поділіться своїми міркуваннями».

Підготував Степан СТАВКОВИЙ, «Полтавщина Спорт»