У родині полтавців росте чемпіон, що славитиме Україну
Назар Шостак
У свої вісім років полтавець Назар Шостак вже має золоті медалі на міжнародних турнірах з тхеквондо і повагу «всієї Левади».
Днями у Києві пройшов міжнародний дитячий турнір з тхеквондо «Кубок посла республіки Корея». На ньому представники полтавської делегації здобули багато медалей, серед яких і кілька золотих нагород. Ми поспілкувалися з одним з маленьких чемпіонів восьмирічним Назаром Шостаком та його батьком Андрієм. Хлпчик розповів, як почав займатися тхеквондо і про що мріє надалі:
— В якому віці ти почав ходити на заняття з тхеквондо?
— Коли мені було п’ять років, тато відправив мене у секцію. Тоді мене ображали у дворі і я охоче погодивсся займатися. Зараз мене, як тхеквондиста знає і поважає вся Левада
— У своїй ваговій категорії ти вже зараз один з кращих в Україні, про які досягнення ти мрієш далі?
— Хочу бути чемпіоном Європи та світу. Мені подобається тхеквондо і коли я стану дорослим, я хочу теж займатися ним. Хоча також я займаюся і футболом, але тхеквондо для мене ближче.
Батько хлопчика Андрій Шостак
На більш серйозні питання відповідав батько хлопчика. Чоловік розповів, про те скільки нині коштує виховувати спортсмени і про те, як його нездіснена мрія вплинула на спортивне життя сина:
— Андрію, як ви прийшли до рішення віддати сина на тхеквондо?
— Взагалі у нас вся сім’я займалася спортом. Мій батько був професійним марафонцем, я теж займався тхеквондо і от привчаю до цього сина?
— Як привчали хлопця до режиму?
— Спочатку було дуже важко. У малого вітер в голові, йому хотілося десь поганяти з друзями, побавитись. Доводилося тримати сувору дисципліну, а потім він звик і втягнувся. Зараз Назарчику все подобається.
— У скільки обходиться виховання чемпіона?
— Кожен виїзд на змагання це мінімум тисяча гривень, і це в тому випадку, якщо їхати треба не далеко.
— Ви вірите у перспективи свого сина як спорстсмена?
— Так, він працює над собою і з нього може вийти навіть олімпійський чемпіон, хоча якщо він виросте і скаже, що хоче покинути спорт, я це зрозумію і прийму.
— Багато українських спортсменів і зокрема полтавців, добившись успіху виїжджають за кордон і міняють громадянство.
— З нами такого не буде. Увесь наш рід пішов з України. Мій син народився в Україні і буде працювати задля її прославляння і добробуту.