Голова Полтавської обласної федерації хортингу: «Наша мета — стати олімпійським видом спорту»

Олексій Семигал

Не так давно на українській спортивній арені з’явилася нова назва — хортинг. Мало хто з пересічних громадян знає, що являє собою цей вид спорту, проте він все більше шириться територією України і планети. Чи багато ви знаєте видів спорту, які сформувалися в Україні і зуміли пробитися на міжнародний рівень? Правильно, практично жодного. А хортинг зумів, більше того, чимало спортсменів з Полтавщини показують високі результати і вважаються топовими. На нашому сайті ми вже розміщували поради для початківців від досвідченого тренера Олександра Гринька, зараз же більш глобально про хортинг з нами поспілкувався президент Полтавської обласної федерації хортингу і за сумісництвом заступник президента національної федерації Олексій Семигал:

— Олексію Миколайовичу, перш за все, пояніть чим конкретно відрізняється хортинг від змішаних єдиноборств ММА, крім правил визначення переможця? Багато говорять про український козацький дух протистоянь і т. д. але це все ж таки речі доволі абстрактні.

— Перш за все, варто говорити про те, що хортинг це не лише вид спорту. Спортивний хортинг — це лише один з напрямків хортингу загального. Хортинг розпочинався і функціонує, як цілісна система виховання. В її основі лежить естетичне і патріотичне виховання. Потім ідуть напрямки прикладного і військового виховання, а потім уже найбільш розгалужена гілка — спортивне виховання. Система базується на таких програмах як дошкільний та позашкільний хортинг, гра «Хортинг-патріот», яка покликана замінити прототип радянської «Зірниці». Всі ці програми мають рецензії і рекомендації до впровадження. Що стосується спортивного напрямку, то він має 11 розділів змагань, три з є в спортивній системі класифікацій. Тобто люди можуть отримувати спортивні звання. Як вид спорту хортинг зареєстрований у 2009 році, і ми маємо всі умови для його розвитку. Вийшло кілька наукових видань для викладачів хортингу. Тобто головним для хортингу є патріотичне виховання, а спорт це просто його підвид.

— Патріотичне виховання, аналог радянської «Зірниці»... чи не ризикує хортинг з системи виховання стати засобом пропаганди, так званого «промивання мізків»?

— Тут не стоїть питання про пропаганду. У багатьох свідомих громадян України, в основному працівників силових структур з’явилася думка, що на якомусь етапі стане питання про існування України як держави і українців як нації на території держави. Постало питання про створення системи виховання, яке б прищеплювало любов до країни. Зараз шкільне виховання, яке мало б виховувати сильних особистостей, проте на це немає офіційного запиту у держави. Зараз вже довгий час у нас росте покоління, яке втратило радянські орієнтири, проте не набуло нових. І зараз, коли на сході України виник збройний конфлікт, ми маємо повну анархію в думках людей. Хтось підтримує Росію, хтось Україну, а комусь байдуже. У школах люди не здобувають ні фізичного ні духовного розвитку. Люди, які це помітили об’єдналися і заснували хортинг. А щодо «промивання мізків», то ми побачили так багато шароварщини, що в людей на неї вже алергія. Культура, традиції це добре, але з цього не треба робити клоунаду і залишатися сучасними людьми. Все ж таки нам потрібна держава українців. Так сталося, що спортивний хортинг викликав найбільший інтерес у населення, тож залучаємо людей через спорт. Ті хто починає пізнавати хортинг далі, більше ніж спорт, працюють на освітянській ниві.

— Наразі в Україні відсутня будь-яка ідеологія, чи здатен хортинг в перспективі стати базою для її створення?

— Ми даємо не вибіркову систему виховання, а комплексну, з охопленням різних вікових, гендерних, соціальних та інших категорій населення. Це має бути корисним народу України в плані зміцнення «умів» і передаватися з покоління в покоління. Такі принципи, як любов до батьківщини, емоційне, естетичне виховання, ставлення до себе та оточуючих. Щодо ідеології, то варто йти еволюційним шляхом без агресії чи примусовго насадження. Таким чином виросте покоління людей, яке по-іншому ставитиметься до корупціонерів, до себе, до влади...

Приклад змагань з хортингу (2011 рік)

— Повернімося до хортингу, як спорту. Всі спортивні федерації діють як громадські організації і в них часто виникають труднощі, як з фінансуванням, так і при співпраці з органами державної влади.

— Не можна сказати, що хортинг бідує. Проведення більшості заходів фінансується за рахунок бюджету. Всі інші видатки покриваються за рахунок членських внесків і спонсорських надходжень.

— Тренери з хортингу отримують зарплату чи працюють на громадських засадах?

— Знаю лише одного такого тренера, який працює у Кременчуці. Проте, я вважаю, що це не зовсім розумно, безкоштовні навички, як правило швидко забуваються. Людина цінує те за що вона платить, і навпаки те, за що платять їй.

— Ваша федерація існує з 2009 року і ви пережили багато очільників обласного спортуправління. Є інформація, що колишній начальник цього департаменту брав відкати з федерацій. А як стосовно вашої федерації?

— Жодному з керівників обласного спорту від Пожечевського і до Пєшкова і Буцького не дав відкат. Ми не використовуємо бюджет настільки потужно, щоб га хортингу було що ділити.

— Ми говоримо про те, що хортинг це українська національна система виховання, проте проводяться чемпіонати світу і Європи...

— Так, ми вийшли на міжнародний рівень. При цьому ми забрали з нього виховну систему, залишили лише спорт. Також нам вдалося адаптувати правила техніки безпеки. Хортинг є найменш травматичним єдиноборством. В цьому році українська федерація хортингу отримала статус федерації. В нас є план остаточно зайти в олімпійські ігри. Для цього потрібно, щоб вид спорту розвивався у 50 країнах і в ньому були офіційно задіяні близько 5 млн. людей. Зараз хортинг є приблизно у 20-ти країнах. Також нам треба пройти через горнило Всесвітніх ігор, де в свою чергу потрібно виконати певні умови і понести певні затрати. Це довгий процес, але ми вже знаємо, що треба робити і йдемо до цього.