Сергій Ломан: Питання про комерціалізацію баскетболу на Полтавщині навіть не стоїть

Сергій Ломан

Баскетбол Полтавщини представлений чотирма колективами у трьох професійних дивізіонах чемпіонату України. У чоловічій Суперлізі виступає кременчуцький БК «Кремінь». Його фарм-клуб «Кремінь-2» змагається у вищій лізі чемпіонату. У вищій жіночій лізі виступають одразу дві команди з Полтави — БК «Полтава» та «Полтава-Баскет». При цьому БК «Полтава» серйозно претендує на вихід до Суперліги. При наявності такої кількості команд, Полтавщина не може похвалитися наявністю великої кількості відвідувачів на матчах. І якщо у Кременчуці, у місцевого «Кременя» є вболівальники, які активно підтримують команду, то у Полтаві з цим проблема. Не зважаючи на те, що одразу два жіночих колективи грають в чемпіонаті України і Полтава навіть має своє баскетбольне дербі — популярністю матчі дівчат не користуються. Та й грають вони у спортзалі ПНПУ ім. В. Г. Короленка, де для глядачів є лише балкон. Про це та про інші проблеми полтавського баскетболу, ми поспілкувалися з головою обласної федерації баскетболу Сергієм Ломаном.

— Сергію Леонідовичу, деякі спортсмени часто називають Вас спонсором, проте функції у Вас дещо інші. По суті Ви — зв'язкова ланка між людьми, які можуть допомогти ресурсами для баскетболу і власне командами, так?

— Ну можна сказати й так. У федерації укладений відповідний договір з Управлінням сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА і ми співпрацюємо. Також доводиться спілкуватися з потенційними спонсорами і вирішувати багато організаторських питань, в тому числі і фінансового характеру.

— Іншими словами, саме на Вас покладені розвиток і популяризація баскетболу на Полтавщині?

— Так, можна сказати, що я відповідаю за всіх, хто на Полтавщині тримає в руках баскетбольний м’яч і кидає його в кільце — хлопчики, дівчатка, ветерани...

— При цьому Ви підпорядковуєтеся Федерації баскетболу України.

— Все правильно.

— Якщо говорити про роботу ФБУ, то вона у порівнянні з іншими дуже добре організувала роботу у віртуальному просторі. А от до реального є запитання. Якщо говорити про баскетбол у Полтаві то можна сміливо сказати, що про полтавський баскетбол знають ті, хто в нього грають, і їх друзі-родичі-знайомі. Це при тому, що ми маємо жіноче баскетбольне дербі — дві команди, які грають у вищій лізі. Проте глядачі масово на ігри не йдуть, і ніхто не продає на ці матчі квитки.

— Квитки продає БК «Кремінь» на матчі Суперліги. Продає по 10 гривень, і лише тому, що це прописано в регламенті. Ці гроші йдуть на розвиток дитячого баскетболу.

— Я до чого веду, баскетбол, як і будь-який вид спорту має не лише соціальну функцію, а й комерційну. Це видовище, продукт, який можна продавати. В ідеалі — кожна команда це самостійний бізнес-проект. Чи ведеться якась робота, орієнтована на те, щоб полтавський баскетбол фінансово і ментально був незалежним від державної влади та органів місцевого самоврядування, а існував самостійно?

— Ну якщо говорити про «Полтаву-Баскет», то вони взагалі у перший рік існували виключно за власний кошт. Зараз вже їм почали допомагати. А от БК «Полтава» дійсно задуманий як бізнес-проект. Хоча його керівники спочатку не розуміли специфіку баскетболу. Але ж і тут ніяк без труднощів. У них немає власного залу, тож доводиться шукати точки дотику, домовлятися з університетом і т. д.

— До речі, про зал. Під час дербі полтавських команд у залі ПНПУ ім. В. Г. Короленка не працювало табло і команди залишилися без кількох ігрових хвилин.

— Так, на жаль, була така неприємність. Я якраз судив той матч. Можу сказати, що табло вже полагодили і воно нормально функціонує.

— Чи можна чекати в Полтаві баскетбольний клуб, який робитиме шоу, продаватиме квитки і зароблятиме гроші?

— Надрукувати ці квитки обійдеться дорожче ніж продати. Ви ж бачите, скільки людей ходять на баскетбол. До того ж у Полтаві немає куди їх продавати. Не реалізовувати ж квитки на стоячі місця на балконі у спортзалі педуніверситету. Поки що таке питання навіть не стоїть. Навіть якщо говорити про БК «Полтава», де керівники націлені на Суперлігу, зараз вони орієнтовані в першу чергу на те, щоб закріпитися у баскетболі. Продавати квитки поки що нікуди і на жаль ні для кого.

— А як щодо вболівальників. Приміром на матчах БК «Полтава» і «Полтави-Баскет» я ще жодного разу не помічав, щоб балкон спортзалу тріщав від великої кількості глядачів. Не чути кричалок, барабанів, не має банерів. І це за безкоштовного входу. Я пов’язую це з тим, що не всі взагалі знають про існування цих команд. Чи ведеться якась робота по залученню глядачів?

— Ведеться. Наприклад скоро у мене зустріч з компанією, яка має нам зробити афіші, які ми будемо розповсюджувати.

— А як щодо віртуального простору, наприклад соціальних мереж?

— Це дуже цікаве і болюче запитання. Мене самого не вистачає на всі ці речі. Є клуби, які зацікавлені у тому, щоб себе популяризувати. Наразі це нескопана цілина.

— Якесь у нас виходить песимістичне інтерв’ю. Питання про комерціалізацію баскетболу навіть не стоїть. Інтернет — нескопана цілина...

— Я б сказав реалістичне:).

— То у полтавського баскетболу є майбутнє?

— Звісно є, і я впевнений, що воно буде райдужним. Я вам більше скажу в перспективі, у наступному році можливо у Полтаві з’явиться ще й чоловіча команда вищої ліги.