Володарем призу імені Кузнєцова став українець Дмитро Мусерський
Андрій Кузнєцов — легендарний волейболіст сучасності, який розпочинав свої кроки до світового визнання у Полтавській СДЮШОР-2, і трагічно загинув в Італії в останні дні 1994 року. Він був кращим гравцем ЦСКА (Москва), збірної СРСР і Росії. Вшановуючи пам’ять нашого легендарного земляка, в Росії з 1995 року було засновано приз кращому волейболісту Росії імені Кузнєцова.
Після завершення волейбольного сезону 2012/2013 у Росії також було визначено — вже 18-й рік поспіль — кращого волейболіста країни. За підсумками оцінок «Спорт-Експреса» (кращий гравець кожного матчу отримував по 3 бала), володарем призу Андрія Кузнєцова став гравець «Білогір’я» (Бєлгород), цьогорічний чемпіон Росії Дмитро Мусерський, який народився в Макіївці Донецької області. Другим по оцінках був Максим Михайлов («Зеніт», Казань), третім — Леандро Віссотто («Урал», Уфа). А 4-е місце серед кращих гравців Росії дісталося нашому земляку, вихованцю полтавської школи волейболу Миколі Павлову з «Губернії» (Нижній Новгород).
Цікаво, що Мусерський є вже третім українцем, який завоював приз Кузнєцова. До нього трофей нашого легендарного земляка завойовували кращі волейболісти Росії: 2009/2010 — Тарас Хтей, який народився у Львівський області (також з «Білогір’я») та 2010/2011 — Семен Полтавський, який народився в Одесі (з «Ярославича»).
Дмитро Мусерський — український і російський волейболіст (народився 29 жовтня 1988 року), центральний блокуючий команди «Білогір’я» і збірної Росії, заслужений майстер спорту Росії, олімпійський чемпіон 2012 року. Мусерский народився і провів дитинство в Макіївці. У волейбол почав грати у 8-річному віці під керівництвом тренера Бориса Михайловича Оснача. У 14 років, після закінчення дев’ятого класу школи, вступив у волейбольний інтернат у Харкові. Першим клубом у професійній кар’єрі спортсмена була «Юракадемія» (Харків), в 2005 році він був запрошений в Бєлгород (Росія), де виступає й нині.
У 2006 році Мусерський ще захищав кольори юніорської збірної України на чемпіонаті Східноєвропейської зональної асоціації в Харкові, а в складі молодіжної збірної України брав участь у чемпіонаті Європи в Казані.
Восени 2006 року провів кілька матчів за основну команду бєлгородського клубу «Білогір’я» в Лізі чемпіонів, з невластивою для дебютантів упевненістю виходив на заміну і відзначався сильною подачею. В кінці 2006 року змінив громадянство з українського на російське.
Навесні 2009-го став володарем Кубка CEV і увійшов в розширену заявку збірної Росії на Світову лігу. Тоді зіграти в збірній Мусерский не довелося через травму. 4 червня 2010 року в Єкатеринбурзі в першому матчі за російську збірну проти волейболістів США в рамках Світової ліги Мусерський набрав 13 очок, ставши в той день найрезультативнішим у російській команді.
У 2011 році Дмитро Мусерський у складі збірної Росії став переможцем Світової ліги і Кубка світу. Після Кубка світу переніс операцію на ступні, і лише в лютому 2012 року приступив до тренувань. Вимушене знаходження Дмитра поза грою стало одним із факторів невдалого виступу «Білогір’я» в чемпіонаті Росії, наслідки травми позначалися і на його виступах за збірну — влітку 2012 року на Світовий лізі і груповому етапі Олімпійських ігор в Лондоні Дмитро був нестабільний на подачі. Однак у фінальному матчі олімпійського турніру проти збірної Бразилії Дмитро Мусерский зробив значний внесок у перемогу російської команди. За рахунку 2:0 по партіях на користь Бразилії він був переведений головним тренером Володимиром Алекно на позицію діагонального і витримав максимальне навантаження в нападі, реалізував 28 атак із 49, а всього набрав 31 очко, ставши найрезультативнішим гравцем того історичного матчу.