Полтавське тхеквондо: кабінетні війни замість спільної праці

Юрій Шавиро і Розанбек Баккаєв

Юрій Шавиро і Розанбек Баккаєв

Історія про те, як функціонери тхеквондо у Полтаві «побили горшки»

Вже багато років на Полтавщині слово «тхеквондо» асоціюється виключно з однією людиною — Юрієм Івановичем Шавиро. Він керував обласною федерацією, проводив змагання, тренував дітей і при цьому його ім’я та обличчя постійно з’являлися у медіа. Полтавська школа тхеквондо досить потужна, і її маленькі вихованці кожного року беруть участь у міжнародних турнірах і привозять звідти медалі. Щоправда це відбувалося і відбувається лише на дитячо-юнацькому рівні. Дорослі тхеквондисти на Полтавщині і близько не мають таких успіхів. Приміром на сьогоднішній день у першій збірній України з тхеквондо є лише один представник Полтавщини — кременчужанин Дмитро Лизун. З обласного цетру до збірної України потрапив лише дефлімпієць Вадим Боярин.

У вересні 2016-го Юрій Шавиро раптово склав з себе повноваження представника Федерації тхеквондо України у Полтавській області. Через два місяці на цю посаду заступила нова людина — Розанбек Баккаєв. Баккаєв і Шавиро за словами останнього зараз не спілкуються, хоча займаються однією справою. Не спілкується Юрій Іванович і з одним зі своїх учнів Романом Маслаком, який наразі є старшим тренером збірної Полтавської області. І навколо Юрія Шавиро і навколо Розанбека Баккаєва сформувалося коло однодумців. Обидва «табори» зараз спокійно співіснують на змаганнях, але не забувають давнього конфлікту. По суті, у полтавському тхеквондо утворилося певне протистояння, яке має давню історію з драматичними поворотами. Тож розпочнемо з самого початку.

З чого почалося українське тхеквондо і конфлікти у його верхівці

«Батьком» українського тхеквондо називають Ігоря Леонідовича Петренка. Саме він у 1992-му році заснував Федерацію тхеквондо України і став її першим президентом. Цю організацію включили до складу Європейської Федерації, і ФТУ стала офіційним органом. Федерація базувалася у Дніпрі (тоді Дніпропетровськ). У 1998-му році Ігор Петренко трагічно загинув. Його розстріляли з автомата коли він сідав у власний автомобіль. Так закінчилася перша сторінка історії українського тхеквондо.

Після смерті Петренка Федерацію очолювали Ігор Хребто (в статусі виконуючого обов’язків) та на той час депутат ВРУ Сергій Чукмасов. У 2001-му році президентом ФТУ вибрали Льосіка Саманджію, який очолює федерацію і донині. Штаб-квартира організації переїхала до Харкова. Тхеквондо в Україні розвивалося, у Харкові почали проводитися міжнародні турніри. Але далеко не всі були задоволені кадровою політикою пана Саманджії. У 2003-му році в організації стався розкол. Частина яка відкололася утворила Асоціацію тхеквондо України і ці дві організації певний час сперечалися між собою за статус офіційної. Однією з ключових фігур в Асоціації був дніпрянин Павло Пшеничников, який працював ще з Ігорем Петренком. Суперечки в українському тхеквондо тривають і досі і саме Саманджія і Пшеничников уособлюють сторони конфлікту. Був період, коли чоловіки уклали усний «пакт про ненапад», але конфлікт продовжився, і у 2015-му вилився у гучний скандал, де вже не обійшлося і без полтавського сліду.

Скандал у Вінниці

В листопаді 2015-го у Вінниці проходив Чемпіонат України з тхеквондо серед ДЮСШ та СДЮСШОР. Полтавські спортсмени, у супроводі тренерів Юрія Шавиро та Віталія Ступака завоювали дев’ять медалей різного гатунку. На змаганнях трапився скандал. Невдоволені умовами в яких проводився чемпіонат, а також кадровою політикою Федерації тхеквондо України тренери і судді об’єдналися і виступили в єдиному протесті. У другий день змагань більшість тренерів і суддів з різних областей просто відмовилися працювати. Перед тим чемпіонатом президія ФТУ відсторонила від роботи голову суддівської колегії суддю міжнародної категорії Олександра Шапошника, а на його місце призначили Сергія Кипоренка. На думку тренерів та рефері Кипоренко був недостатньо кваліфікованим. Тоді у центрі протесту опинився, на то час, старший тренер збірної України Павло Пшеничников. Він вийшов на середину залу і зачитав відкритого листа колективу тренерів до керівників ФТУ. У листі йшлося про намір висловити недовіру президенту федерації Льосіку Саманджії і президії Федерації. Більшість тренерів і судів, які чули ці слова, зустріли їх бурхливими оплесками. Після цього змагання продовжилися, але вимог ніхто не відміняв. Саме тоді українське тхеквондо умовно поділилося на два табори — одні підтримували Пшеничникова, інші — федерацію.

На тих змаганнях був присутній і Юрій Шавиро, який тоді керував тхеквондо на Полтавщині. Його позиція швидко змінювалася. Спочатку він рішуче став на бік протестувальників і обурювався діями ФТУ. Найбільше претензій у Юрія Івановича було стосовно формування складу збірної. Тоді у списках таємничим чином не опинилося його вихованця Романа Маслака, який став чемпіоном України. На місці Романа, за словами Шавиро, таємничим чином опинився харківський спортсмен. Через кілька днів Юрія Івановича викликали у головний офіс ФТУ до Харкова. Коли він звідти повернувся, його позиція кардинально змінилася. Він розповів, що насправді Пшеничников і компанія всіх ввели в оману, суддю Олександра Шапошника ніхто не знімав з посади. Юрій Шавиро сказав наступне:

«На той момент, коли я підписувався під тим відкритим листом за нами стояли діти і батьки, в нас були квитки на поїзд, щоб їхати додому. Треба було піти назустріч суддям і чемпіонат би продовжився або можна було зірвати змагання. Думаю, цей випадок стане уроком для багатьох організаторів, суддів і тренерів в плані того, що необхідно вірити документам, а не словам суддів чи ще когось. Так само це буде уроком і особисто для мене. Федерація теж зробить висновки і думаю зробить все, щоб таких інцидентів теж не було».

Вихованця Шавиро Романа Маслака все ж включили до складу збірної і він представляв Україну і Полтаву на Чемпіонаті Європи у Швейцарії. Пізніше Роман Маслак стане ключовою фігурою у конфлікті свого наставника і нових керівників тхеквондо на Полтавщині.

«Я решил не быть терпилой, а быть героем революции»

Павло Пшеничников і Федерацієя тхеквондо України продовжили «війну» ще до скандалу у Вінниці. В липні 2015-го відбулася позачергова конференція делегатів ФТУ, на якій переобрали Саманджію і проголосували за зміни до Статуту організації. При цьому за словами Павла Пшеничникова, про нову редакцію Статуту делегатів не повідомили і фактично вони проголосували за документ, який не читали. Окрім змін у керівних органах новим Статутом передбачені певні зміни у структурі ФТУ, зокрема створення Відокремлених підрозділів у регіонах замість обласних федерацій. До вашої уваги відповідні пункти Статуту прямо з документа:

shot-180108-100635-0.jpg

В принципі саме ці зміни і стали «точкою кипіння». Павло Пшеничников пішов на відкрите гостре протистояння. Так давній конфлікт, який давно тягнувся, вилився у публічну площину. Павло пояснив такий крок наступними словами:

video.png

Павло Пшеничников від імені Дніпропетровської обласної федерації тхеквондо (ВТФ) подав до суду на ФТУ. Позивач вимагав визнати рішення позачергової конференції незаконними, адже вони суперечили українському законодавству.

15 листопада 2016-го року Господарський суд Харківської області, керуючись цілим рядом статей Конституції України та Господарського процесуального кодексу, задовольнив позов Пшеничникова.

sud-1-1.jpg

sud1-2.jpgВитяг з Єдиного реєстру судових рішень

Повний текст рішення з посиланнями на законодавчі документи — тут.

Представники ФТУ оскаржили це рішення, але безуспішно. 13 грудня 2016-го року колегія суддів Харківського апеляційного суду, керуючись ГПКУ, постановила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

sud-2-1.jpg

sud-2-2.jpg

Повний текст постанови з посиланнями на законодавчі документи — тут.

У ФТУ продовжили відстоювати свою правоту і звернулися з касаційної скаргою до Вищого господарського суду України. Проте і тут Федерація тхеквондо України спіймала облизня.

sud-3-1-0.jpg

sud-3-2.jpg

Повний текст постанови з посиланнями на законодавчі документи — тут.

Таким чином рішення позачергової конференції, на якій переобрали Льосіка Саманджію і внесли структурні зміни до Статуту ФТУ офіційно визнали незаконними. Льосік Рожденович зумів виплутатися з цієї ситуації. Як саме, ми розкажемо вам пізніше, а зараз перенесемося до Полтави, де на фоні всіх цих протистоянь розгорнулася своя локальна драма.

Юрій Шавиро: самоусунення і розрив з учнем

Як ми вже писали вище, багато років Юрій Шавиро був ледь не уособленням полтавського тхеквондо. Будучи головою Федерації тхеквондо Полтавської області та ГО «Полтавська федерація тхеквондо» він вів активне життя в соціальних мережах і в статусі публічної медіа-персони всіляко пропагував свою діяльність та свій вид спорту. У Полтаві сформувалася потужна дитяча школа вихованці якої виборювали і виборюють нагороди на національних та міжнародних змаганнях. Щоправда всі ці талановиті діти чомусь зупинилися перед дверима у дорослий спорт. Вихованці полтавської школи тхеквондо зазвичай або ставали тренерами, і продовжували працювати з тим же Шавиро, або взагалі полишали спорт. Така ситуація не лише у Полтаві, а й практично у всіх областях. Доросле тхеквондо в Україні наразі має одне гучне ім’я — Ірина Ромолданова. Не зважаючи на видовищність, цей вид спорту на професійному рівні в Україні не надто розвинутий. Сам Юрій Шавиро пояснював це тим, що для підготовки дорослого тхеквондиста потрібні величезні ресурси, в тому числі й фінансові, яких ні його Федерація, ні більшість інших в Україні просто не має. Втім Юрій Іванович тут же зізнавався, що він завжди був орієнтований на масовий спорт, а не на професійний, тож навіть завдання готувати дорослих спортсменів перед собою та своєю школою не ставив. Зараз на дорослому рівні успішно виступає його вихованець Вадим Боярин, який у 2017-му виборов «срібло» Дефлімпійських Ігор. Але Вадим Боярин це скоріше виняток з правил. У Полтаві останнім дорослим тхеквондистом, який потрапив до складу збірної України був Роман Маслак. Його як спортсмена виховував конкретно Юрій Шавиро. Тренер «вів» свого учня з семи років. Роман успішно виступав на змаганнях обласного рівня, став чемпіоном України, брав участь у Чемпіонаті Європи. Аж раптом — конфлікт. Більше того, скандал виплеснувся у соціальні мережі і став публічним.

Після того як на позачерговій конференції ФТУ делегати проголосували за зміни до Статуту, на Полтавщині не сталося кадрових змін. Президент обласної Федерації Юрій Шавиро очолив Відокремлений підрозділ ФТУ в Полтавській області. Аж раптом у вересні 2016-го Юрій Іванович на своїх сторінках у соціальних мережах оголосив про самоусунення з цієї посади. До постів він додав фото відповідної заяви.

Причини такого кроку тренер пояснив у постах таким чином:

«Виховуючи спортсменів, вкладав в них дорогоцінний час, душу, власні кошти, та покладав великі надії на те, що вони виростуть «людьми з великої літери», професіоналами, фахівцями та справжніми тренерами. Але, як виявилось, то були лише мої мрії... Моїм сподіванням урвався терпець. Я просто втомився «пхати цей непід’ємний віз з квадратними колесами», допоки є такі люди які тягнуть його у свою сторону»

shavyro.jpg

14492494-1178494135505942-10195312659492

Замість Юрія Шавиро на пост керівника відокремленого підрозділу призначили уродженця Чечні Розанбека Баккаєва (друге ім’я — Беслан). Це батько спортсменки Аміни Баккаєвої, яка у 2016-му стала чемпіонкою Європи серед кадетів. Його кандидатуру особисто запропонував Льосік Рожденович Саманджія, і коли він приступив до своїх обов’язків, ні в кого не було жодних нарікань. Нарікання розпочалися пізніше, і особливо загострилися тоді, коли старшим тренером збірної команди Полтавської області раптово призначили... Романа Маслака. Проте для того щоб зрозуміти в чому тут «зрада», давайте зазирнемо в минуле.

Допоки Роман Маслак був просто спортсменом, між ним і його вчителем Юрієм Шавиро були нормальні стосунки. Але коли Роман сам почав тренувати все змінилося. В особистій розмові Роман розповів, що його часто не влаштовував рівень підготовки до міжнародних змагань, що йому доводилося поєднувати роботу, навчання і заняття спортом. Коли ж Роман почав тренувати, за його словами Юрій Іванович не допомагав йому, а навпаки заважав. Юрій Шавиро у свою чергу навпаки розповідав про те, що Роман пропускав тренування і сам не слідував програмі підготовки. Хай там як, у травні 2016-го на юніорському Чемпіонаті Європи Роман Маслак вилетів після першого поєдинку.

Тренуючись та тренуючи, Маслак не міг слідкувати за структурними змінами «нагорі» і прогавив момент, коли обласні федерації втратили свій статус, а їм на зміну прийшли відокремлені підрозділи ФТУ. За його словами саме той факт, що Юрій Шавиро не сповістив Романа про такі зміни, привів останнього до халепи.

«Я приходжу до Юрія Івановича, кажу, мовляв, я вже знайшов собі зал, сам займуся рекламою. Скажіть, які папери я маю заповнити, щоб офіційно займатися тренерською діяльністю?» — розповідає Роман Маслак. — «Він дав мені необхідні папери, я їх заповнив, відніс йому як керівнику федерації і почав тренувати. Аж раптом поїхали ми з моєю спортсменкою Оленою Хіміч на Чемпіонат України до Одеси, а мені там кажуть, що я не можу секундувати свою спортсменку. Коли я запитав чому, мені відповіли, що я не є тренером ФТУ. Я запитую, мовляв, як так? Я ж підходив до Юрія Івановича і заповнив всі документи». Мені відповіли, що, мовляв, нічого подібного і секундувати я не можу. Все закінчилося. Я повернувся до Полтави. Цих питань з Юрієм Шавиро не піднімав, тренував собі, та й все. Раптом мені телефонують з Харкова і викликають в офіс ФТУ з усіма документами, які я давав на підпис Шавиро. Папери якраз були у мене і я приїхав. Вже там мені пояснили, що федерацій не існує, що є відокремлені підрозділи. Про це мені мав би сказати Юрій Іванович, а не юристи ФТУ».

Тим часом Юрій Шавиро вирішив провести Чемпіонат Полтавської області з тхеквондо, щоб сформувати збірну команду на Чемпіонат України. Проте ФТУ не взяла ці змагання під свою егіду і відповідно відокремлений підрозділ також. Отож змагання виключили з сайту реєстрації, і багато тренерів не повезли туди своїх спортсменів. Юрій Шавиро говорив про те, що це був наказ Беслана Баккаєва, Роман Маслак говорить, що це добровільне рішення кожного. Хтось з них бреше.

video.png

Напередодні цього чемпіонату Юрій Шавиро провів зібрання тренерів-учасників, куди запросили і Романа Маслака. Під час зборів Роман Маслак покинув засідання, а Юрій Іванович опублікував на всіх своїх сторінках у блозі та соціальних мережах інформацію про неналежну поведінку Романа.

shot-180108-114836.jpg

-vk.jpg

Про те, що сталося на цих тренерських зборах Роман Маслак і Юрій Шавиро теж говорять різне. І знову хтось з них — дорослих чоловіків, які вдягають кімоно і займаються благородним бойовим мистецтвом — бреше.

video.png

Після візиту до Харкова і конфлікту з Шавиро Романа Маслака — людини з мінімальним тренерським досвідом — раптово призначили старшим тренером збірної команди Полтавської області. Сам Роман говорить, що його обрали інші тренери, щоправда на прохання надати копію протоколу засідання Роман відповів відмовою.

Шавиро vs Баккаєв

Ми поспілкувалися і з Розанбеком Баккаєвим, чинним керівником відокремленого підрозділу. Після конфліктів з Шавиро і Маслака, а також призначення Романа на пост старшого тренера, Юрій Шавиро, який, нагадаємо, завжди активно себе поводив в інформаційному просторі, почав відкрито критикувати Розанбека Баккаєва і відповідно осередок. Юрій Іванович звинуватив Баккаєва в авторитаризмі та диктаторських методах. Зокрема, йшлося про тренера з... району Віталія Алексеєва, який значився тренером на сайті відокремленого підрозділу, а після участі спортсменів Алексєєва у вищезгаданому чемпіонаті області, який проводив Шавиро, раптом звідти зник. За словами Юрія Івановича, Алексєєву просто забороняли вести спортсменів на цей турнір, а після того як він не послухався — вигнали. За словами Розанбека Салавдіновича — Алексєєв сам вийшов з рядів відокремленого підрозділу. За словами Баккаєва він сам неодноразово умовляв Шавиро не покидати обласне тхеквондо. Більше того Беслан обіцяв поїхати з Юрієм Івановичем до Льосіка Самарджиї і допомогти знайти відповіді на запитання, які мучили Шавиро, але той відмовився. Ось що кажуть про це самі учасники подій.

У розмові Баккаєв сприймав всі гострі запитання спокійно, і намагався дати на них розгорнуту відповідь. Щоправда іноді його слова серйозно розходилися з тим, що говорив Юрій Шавиро. А значить знову, з двох поважних чоловіків один точно брехун. Втім, слухайте самі:

Про турнір «Olympic Star»

«Olympic Star» — всеукраїнський дитячий турнір, який щороку проходив у Полтаві. Його проводив Юрій Шавиро. У 2017-му його раптом не внесли у календар ФТУ. Юрій Шавиро звернувся до Розанбека Салавдіновича у письмовій формі з запитаннями, на що отримав відповідь «почему он не был внесён сразу, я думаю ты догадываешься». Причиною тому, як виявилося, суперечка Шавиро і Баккаєва у міськвиконкомі. Ось що вони про неї кажуть:

video.png

Про Віталія Алексєєва

video.png

d5suwjnp0am.jpg

Слід сказати, що сам Алексеєв, послухавши аудіозапис зі словами Баккаєва, спочатку підтвердив, що той правий. Після того автор цих рядків зустрічався з Юрієм Шавиро, де у розмові ми також про це згадали. За збігом обставин після цього Віталій Алексєєв раптом «виправився», сказавши, що спершу неуважно прослухав запис.

alexeev.jpg

Таким чином тхеквондо у Полтаві фактично розділилося на два табори. Частина тренерів об’єдналася навколо відокремленого підрозділу, частина навколо Юрія Шавиро і його громадських об’єднань. Звісно ж постало питання фінансування та підтримки з бюджету. Оскільки на відповідний договір з Управлінням сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА претендували обидва «табори», за цей договір почалася боротьба.

4 березня 2017-го Юрій Шавиро зібрав відкрита засідання ради ГО «Федерація тхеквондо (ВТФ) Полтавської області». На засіданні були присутні члени ради федерації (Юрій Шавиро, Вікторія Терещенко, Андрій та Ірма Нечийтайло, Іван Волторнист, Олександр Березянський, Володимир Лизун), тренери та інструктори Віталій Алексєєв, Олег Шавиро, Павло Гичак, Яна Лизун та представник обласної ради Анна Шавиро. Також були присутні деякі батьки вихованців вищезгаданих тренерів. На зібранні Анна та Юрій Шавиро в деталях розповіли присутнім про всі судові перипетії між ФТУ та Павлом Пшеничниковим про які ви прочитали на початку статті. Також Юрій Шавиро поставив питання, про чемпіонат області, який мав відбутися під егідою відокремленого підрозділу, але вчасно не провели. За словами, Юрія Івановича, через це деякі спортсмени не змогли отримати розряди, а значить не мали права брати участь у чемпіонатах України.

Найцікавіше, що було на цьому зібранні — обрання Олександра Березянського почесним президентом ГО «Федерація тхеквондо (ВТФ) Полтавської області». Олександр Березянський — тхеквондист, кременчуцький меценат та помічник депутата Полтавської облради від «Опозиційного блоку» Олега Сазонова — пообіцяв Шавиро і компанії політичну підтримку. Через два дня мала відбутися 14 сесія Полтавської обласної ради сьомого скликання. Там Березянський мав виступити з трибуни, але чомусь не виступив.

berezyanskiy1.jpgОлександр Березянський

berezyanskiy.jpg

Фінальну крапку в цій історії мали поставити в «спортивному» Управлінні Полтавської ОДА в кабінеті його очільника Олександра Буцького.

Крики, сльози, тхеквондо

Одного дня у кабінеті очільника Управління ОДА Олександра Буцького зібралися Юрій Шавиро, Розанбек Баккаєв, Анна Шавиро та двоє заступників самого Буцького. Як розповів сам чиновник, а пізніше і учасники зустрічі — цивілізованої розмови не вийшло. За словами Олександра Буцького Юрій Шавиро та Беслан Баккаєв постійно говорили на підвищених тонах. Анну Шавиро, яка оперувала документами, просто довели до сліз. У підсумку:

1). Договір про співпрацю підписали з Відокремленим підрозділом «Української Федерації тхеквондо». Поки тривала судова тяганина між ФТУ та Павом Пшеничниковим, Льосік Саманджія перестрахувався і створив нову організацію «Українська федерація тхеквондо», якій нелегітимна за рішенням суду ФТУ делегувала повноваження. Відповідно, державні кошти, які виділятимуться на тхеквондо на Полтавщині теж розподілятиме Відокремлений підрозділ під керівництвом Розанбека (Беслана) Баккаєва.

2). Керівником тхеквондо на Полтавщині залишився Розанбек Баккаєв, хоча Юрій Шавиро заявляв про те, що тренери бачать на цій посаді Олександра Березянського.

Чим все закінчилося

Зараз конфлікти начебто стихли. Спортсмени Юрія Шавиро та його прибічників спокійно беруть участь у змаганнях різного рангу. Вже ніхто не скаржиться на утиски, принаймні публічно. Роман Маслак продовжує тренувати. І якщо років через 5-10 він виховає, приміром, учасника Олімпіади, всі забудуть про його призначення, яке колись здавалося дивним. Вихованець Юрія Шавира Вадим Боярин у 2017-му дебютував на Дефлімпійських Іграх. Дебют вийшов вдалим — хлопець привіз до Полтави «срібло». Секундував Вадима на Дефлімпіаді дніпрянин Павло Пшеничников. Начебто наступив відносний хеппі-енд, але напрошується невтішний висновок — справжнього, дорослого тхеквондо у Полтаві найближчим часом не буде. Чому? Все дуже просто - у нас навіть такий видовищний спорт досі не сприймають як бізнес. А значить спортивні клуби не будуть заробляти кошти. А значить спортсмени будуть змушені залежати від бюджетного фінансування, якого для якісної підготовки в будь-якому разі не вистачатиме. А функціонери замість того щоб об'єднати зусилля, витратили купу часу на боротьбу за державні копійки, а один з них зізнається, що навіть завдання готувати дорослих спортсменів перед собою не ставив.

Владислав ВЛАСЕНКО, «Полтавщина Спорт»