Дублери «Ворскли» програли боротьбу за «бронзу» ровесникам із «Шахтаря»

Ворскла (молодіжний склад)

А ще порадував полтавських шанувальників футболу агресивний виступ дублерів «Ворскли», які до останнього туру вели запеклу боротьбу за бронзові медалі серед дублюючих складів команд Прем’єр-ліги. У підсумку полтавці, як і дублери донецького «Шахтаря», на фініші сезону набрали 53 очка. Але при цьому молодіжний склад «Шахтаря» завоював бронзові медалі, маючи лише кращу різницю забитих і пропущених м’ячів. 

Якщо на самому початку сезону полтавські уболівальники взагалі не могли й уявити, що дублери «Ворскли» зможуть повести боротьбу за нагороди, то після завершення змагань наші земляки почали ставити питання: «А де ж дублери „Ворскли“ загубили нагороди?». Адже у полтавців, дійсно, була блискуча нагода стати бронзовими призерами молодіжної першості.

Дублери «Ворскли» перспективно розпочали минулий сезон: перемогли «Кривбас» — 4:1, зіграли внічию з «Волинню» — 1:1, розгромили «Карпати» — 4:0. Але потім полтавці стрімко пішли на зниження у турнірній таблиці, зазнавши 4-х поразок поспіль від: «Чорноморця» — 3:4 (в Полтаві), «Шахтаря» — 1:6, «Динамо» — 1:2 і «Зорі» — 0:1. Ця серія, без сумніву, стала першою стратегічною втратою у подальшій боротьбі за «бронзу», хоча на той момент, звісно ніхто ще й помріяти не міг про боротьбу за 3-є місце. На щастя, той каскад поразок різко вплинув — у позитивному сенсі — на подальшу гру дублерів «Ворскли».

У наступних восьми матчах першого кола полтавці здобули 5 перемог, 2 рази зіграли внічию і лише одного разу програли. Хронологія була такою: перемоги над «Дніпром» — 2:0 і «Металістом» — 2:1, нічия з «Іллічівцем» — 1:1, поразка від «Таврії» — 1:4, перемоги над обома «Металургами» — запорізьким — 3:2 і донецьким — 5:3, нічия з «Арсеналом» — 0:0 і перемога над «Говерлою» — 3:0. Особливу увагу слід звернути на бійцівську перемоги дублерів «Ворскли» над «Металургом» у Донецьку (5:3), адже, як потім з’ясується, «Ворскла» програє тим же дублерам донецького «Металурга» у Полтаві — 0:2 і за два тури до фінішу чемпіонату фактично розпрощається зі своїми «бронзовими» мріями.

Друге коло полтавці також розпочали оптимістично, хоча й програли перший матч «Кривбасу» — 0:2. Потім була нічия в Полтаві з «Волинню» — 1:1 і дві поспіль перемоги на виїзді — над «Карпатами» — 3:1 і «Чорноморцем» — 1:0.

У 20-му турі дублери «Ворскли» приймали у Полтаві «Шахтар». На той момент також ніхто ще й уявити не міг, що полтавські дублери зможуть перебувати у верхній частині турнірної таблиці. Полтавці тоді були «надійними» середнячками (31 очко) і відставали від «Шахтаря» (36 очок) — на 5 очок. Сама гра не внесла ніяких коректив у це відставання, адже завершилася внічию — 1:1.

У наступних двох турах юні ворскляни продемонстрували свою непоступливість і бійцівські якості у протистоянні з явними лідерами першості дублерів, зігравши внічию з майбутнім срібним призером «Динамо» — 2:2 (у Києві) і майбутнім чемпіоном серед дублерів — «Зорею» — 0:0 (на своєму полі). Але після 21-го туру відстань «Ворскли» від «Шахтаря» зросла вже до 7-ми очок, а після 22-го туру відставання скоротилося до 6-ти очок. У наступній грі полтавці грають внічию на виїзді з «Дніпром» — 1:1, а «Шахтар» програє «Динамо» — 2:8. Відстань скорочується до 5-ти очок. 

Починаючи з 24-го туру дублери «Ворскли» стрімко виходять на фінішну пряму, здобуваючи в останніх 7-ми матчах 6 перемог. Після виграшу у «Металіста» — 3:0, відстань від «Шахтаря» (він зіграв унічию із «Зорею» — 1:1) скорочується лише до 3-х очок. А за підсумками 25-го туру «Ворскла» нарешті наздогнала «Шахтар» — обидві команди дублерів набирають по 41 очку, після того як полтавці перемагають «Іллічівець» — 1:0, а гірники програють «Дніпру» — 0:1. Паритет триває ще протягом двох турів: «Ворскла» перемагає «Таврію» — 3:0 і «Металург» (Запоріжжя) — 4:3. За три тури до фінішу дублери «Ворскли» і «Шахтаря» мають по 47 очок.

У матчі 28-го туру полтавці приймають на своєму полі «Металург», який вони у першому колі перемогли в Донецьку — 5:3. У гостей, які є надійними середнячками у турнірній таблиці, здавалося, відсутня будь-яка об’єктивна мотивація. Але, можливо, виникла суб’єктивна мотивація — допомогти своїм землякам завоювати «бронзу» молодіжної першості? Тож у Полтаві у найголовнішому з точки зору турнірної стратегії матчу всього сезону, «Ворскла» несподівано програє дублерам «Металурга» — 0:2. За два тури до фінішу «Шахтар» знову випереджає полтавців на 3 очка.
Але за тур до закінчення першості становище знову вирівнюється, бо «Ворскла» перемагає «Арсенал» — 4:2, а «Шахтар» програє запорізькому «Металургу» — 2:3. Після 29-го туру і полтавці, і дончани знову мають однакову кількість очок — по 50, але у «Шахтаря» — набагато краща різниця м’ячів, яка дозволяє йому прагматично підійти до останньої гри зі своїми земляками з «Металурга», який уже зробив свою справу в Полтаві.

В останньому матчі сезону дублери «Ворскли» розгромили «Говерлу» — 4:0, а «Шахтар» перемагає «Металург». Статус-кво залишився непохитним. І «Шахтар», і «Ворскла» набирали по 53 очка, але «бронза» дістається дублерам «Шахтаря» завдяки кращій різниці м’ячів. Чемпіоном серед дублерів стала команда Володимира Микитина — у «Зорі» — 63 очка, срібним призером — «Динамо» (61 очко), бронзовим — «Шахтар» — 53 очка (м’ячі — 67:38, різниця м’ячів — плюс 29). Дублери «Ворскли» посіли 4-е місце — 53 очка (15 перемог, 8 нічиїх, 7 поразок, м’ячі — 59:42, різниця м’ячів — плюс 17).

Що ж завадило полтавцям завоювати «бронзу»? Напевно, це — внутрішні проблеми нашої команди. Якби ж хто знав заздалегідь (по ходу самого чемпіонату), що значна різниця м’ячів буде «загублена» у грі на виїзді з головним конкурентом за нагороди — «Шахтарем» (1:6), або чого коштуватиме поразка у домашній грі з донецьким «Металургом»... А тепер уже історію не перепишеш.

Але те, що дублери «Ворскли» не стали призерами молодіжної першості, це — не головне. Найголовніше те, що тренери полтавського дублю на чолі з Володимиром Прокопиненком повністю виконали свою основну функцію — створили боєздатний колектив гравців, який не «опускав рук», продовжував боротися за будь-яких обставин і наполегливо крокував угору. Така величезна «гвардійська» футбольна практика коштує набагато більше, ніж нагороди. Пройшовши таку школу «жаги до перемоги», навіть юних полтавських дублерів уже можна вважати справжніми професіоналами. Наші земляки-дублери за минулий сезон набули такого бійцівського досвіду, на який будуть рівнятися, напевно, протягом всієї своєї подальшої футбольної кар’єри — де б вони у майбутньому не грали — чи у кращих командах України, чи навіть у Європі...