«Гірник-Спорт» підписав з футболістом неправомірний контракт — той звернувся до юристів і виграв

В центрі Олексій Пінчук, праворуч - Володимир Мазяр / Фото з офіційного сайту «Гірника-Спорт»

Напередодні новорічних свят на офіційному сайті першолігового ФК «Гірник-Спорт» з Горішніх Плавнів був опублікований відкритий лист президента клубу до голови УАФ Андрія Павелка. У цьому листі окрім лірики на тему того, що «Гірник-Спорт» є одним із засновників ПФЛ, а УАФ навіть не привітала клуб з 25-річчям, було висунуто і кілька цікавих претензій до роботи асоціації, а точніше до Палати вирішення спорів. До вашої уваги повний текст листа мовою оригіналу:

«К вам обращается профессиональный футбольный клуб «Горняк-Спорт», на днях отпраздновавший своё 25-летие. Мы являемся тем профессиональным клубом, который стоял у истоков создания Профессиональной футбольной лиги Украины и, на сегодняшний день, остался единственным клубом — учредителем ПФЛ. ФК «Горняк-спорт», несмотря на жизненные штормы и экономические грозы, продолжает жить и является одним из самых стабильных в нашем футболе.

В связи с этим, вызвало огромное удивление, полное игнорирование руководством УАФ празднование 13 декабря 2019 года во Дворце культуры Горишних Плавней нашего 25-летнего юбилея, собравший более 800 гостей со всей Украины. А УАФ не удосужилась даже поздравительную открытку прислать.

Такой поступок главного футбольного органа страны по отношению к старейшему клубу Украины продемонстрировал отношение ко всему профессиональному футболу. Да и вообще, о чём можно говорить, если ни в одном Дисциплинарном органе УАФ нет представителя клуба или Администрации ПФЛ Украины.

Зато есть представитель профсоюзов, некто Юрий Юрченко, который откровенно «топит» за футболистов, абсолютно не принимая во внимание позицию клубов. Конфликт интересов здесь заключается в том, что Юрченко к тому же получает гонорар от футболистов, рьяно отстаивая их позицию на посту независимого эксперта важнейшего органа УАФ, призванного отстаивать СПРАВЕДЛИВОСТЬ. Комизм ситуации ещё в том, что господин Игорь Гатауллин с вершины своего поста председателя Профсоюза футболистов спокойно за этим созерцает. Может вы нас подталкиваете обращаться за помощью к Олегу Печорному, который не так давно вышел из тюрьмы?

Поэтому мы вынуждены обратиться в FIFPRO в связи с неквалифицированной, на наш взгляд, работой нашего Профсоюза и имеем все доказательства на руках.

Андрей Васильевич!

Для нас является непонятным, почему УАФ под вашим руководством не борется на законодательном уровне за права клубов, футболистов и спорт в целом. Хоть раз УАФ обращалась с предложением разработки Законопроекта (кроме НЕРАБОТАЮЩЕГО так называемого «Закона Павелка») о поддержке футбола в специальные комитеты ВР?

Объясните, почему действующий контракт, который осознанно подписал игрок, в итоге игнорируется представителями Палаты споров УАФ? В частности, с молчаливого согласия представителей таких клубов как «Динамо» и «Шахтер», принимается кулуарное решение в пользу игрока. Гранды считают, что с ними подобное не повторится? Или защищать представителей клубов ПФЛ — ниже их достоинства?

Объясните, на каких основаниях в Палате решения споров УАФ находится представитель киевского «Арсенала», снявшегося с соревнований полгода назад? Клуба, который в последнее время сам являлся объектом громких расследований по долгам перед бывшими тренерами и футболистами.

И, наконец, объясните, на каких основаниях бухгалтер УАФ принимает решение — играть футболисту или не играть? Именно якобы из-за запрета бухгалтерии(!!!) УАФ (а не на основании Регламента соревнований) ставить или не ставить печать на Паспорте футболиста, под угрозой была дальнейшая карьера футболиста.

Еще раз, — бухгалтер УАФ решает СУДЬБУ футболиста. И несколько писем ФК «Горняк-Спорт» по этому поводу всё ещё остаются без ответа и без должной реакции представителей УАФ. Зачем тогда настолько раздутый штат сотрудников Вашей организации, которая ОБЯЗАНА отвечать на подобные запросы профессиональных клубов с внятной аргументацией.

Объясните нам, в какой стране, когда количество команд уменьшается, штат УАФ растёт. В своё время в различных футбольных соревнованиях участвовало более 200 команд, штат ФФУ насчитывал всего восемь человек. А сейчас только вице-президентов десять человек: будьте добры, расскажите об их успехах в деятельности в украинском футболе. И главное. Когда, наконец-то УАФ повернется лицом к клубам? Когда, наконец-то, мы увидим, что интересы клубов, футболистов и тренеров будут для УАФ и её комитетов и ведомств не на последнем месте. Когда для всех клубов будут равные условия?»

З цього листа можна чітко зрозуміти, що клуб мав юридичну тяганину з одним зі своїх футболістів. Клуб програв, і, на думку президента, програв несправедливо. У листі не вказано прізвища гравця, натомість є апеляції до чиновників УАФ і до юриста Юрія Юрченка, який будучи членом Палати вирішення спорів УАФ, мав конфлікт інтересів і захищав футболіста «не враховуючи позицію клубу». Нас зацікавила ця історія, і ми з’ясували, що йдеться про півзахисника Олексія Пінчука, який грав у Горішніх Плавнях.

Чому футболіст підписав неправомірний контракт і чому вирішив звернутися до юристів

Олексій Пінчук двічі приходив у «Гірник-Спорт». Вперше він з’явився в команді тоді ще Сергія Пучкова, у сезоні 2017/2018. Потім, у 2018-му він певний час провів у запорізькому «Металурзі», і у березні 2019-го повернувся до Горішніх Плавнів, коли з командою працював вже Володимир Мазяр. Саме під керівництвом Мазяра у футболіста і почалися проблеми. У поточному сезоні футболіст зіграв за гірників у двох матчах, після чого просто зник. Перш ніж поспілкуватися з Олексієм, ми звернулися до вищезгаданого Юрія Юрченка, який захищав інтереси футболіста і запитали, які конкретно дії «Гірника-Спорт» були неправомірними і що власне сталося. Він пояснив це неправильним контрактом, який місти нерівні умови для сторін. Далі пряма мова:

«У контракті є пункт про те, що клуб має право розірвати угоду в односторонньому порядку, а у футболіста такого права немає. Фактично контракт містив нерівні умови для клубу і футболіста, а це грубе порушення»

Підтвердження словам Юрія можна знайти у Додатку 3 до Регламенту ФФУ (УАФ) зі статусу і трансферу футболістів, де йдеться про мінімальні вимоги до контрактів:

Пункт 3,5 статті 3: Контракт визначає точну дату початку дії (день/місяць/рік) та закінчення (день/місяць/рік). Контракт визначає рівні права Клубу та Гравця на переговори щодо продовження та/або дострокового закінчення Контракту. Будь-яке дострокове закінчення дії повинно бути обґрунтованим (на законній основі). У випадку довготривалих періодів травми/хвороби або постійної непрацездатності Гравця Клуб може надати обґрунтоване повідомлення Гравцеві.

Олексій Пінчук та Юрій Юрченко

Отож клуб підписав з футболістом неправомірний контракт. Втім, сам Олексій Пінчук бачив цю угоду і все одно поставив свій підпис. Як так сталося, і чому власне довелося лаятися з «Гірником-Спорт» і з’ясовувати стосунки в юридичній площині, ми розпитали у самого футболіста.

— Олексію, давайте почнемо спочатку. Ви підписали контракт на нерівних умовах. Як так сталося? Невже ви не читали що підписуєте?

— Я довірився людям, які кликали мене в команду. Я ж до цього вже працював з «Гірником-Спорт» і тоді в мене такого пункту в контракті не було. Цього ж разу мене вирвали із запорізького «Металурга». Володимир Мазяр мене довго запрошував у команду, обіцяв золоті гори. У Запоріжжя на мене розраховували, але «Металург» тоді виступав у другій лізі, а «Гірник-Спорт» у першій, тому я обрав Горішні Плавні. Мені дали контракт, там були не всі обіцяні умови, але їх обіцяли в майбутньому покращити.

— Давайте по порядку: Вас покликав Володимир Мазяр і Ви приїхали у розташування клубу. Далі Вам запропонували контракт...

— Так, сам Володимир Мазяр запропонував і дав угоду мені в руки. Я його прочитав і у мене виникли запитання і стосовно по фінансових умовам, і стосовно цього пункту. Мазяр сказав, що це типовий контракт з мінімальними вимогами ПФЛ, і мої фактичні умови роботи буде покращено. Також мені пообіцяли вирішити квартирне питання, адже я хотів перевезти родину в Горішні Плавні.

Олексій Пінчук

— Коли почалися проблеми?

— Ну от коли після цього підписання минув місяць, я почав запитувати чому немає обіцяних покращень. Я тоді вже почав здогадуватися, що ніяких покращень не буде. Але я зосередився на футболі і спокійно дограв до кінця сезону. Потім, влітку 2019-го мене почали кликати в інші команди.

— В які?

— Не хотів би говорити, адже там не зрослося.

— Добре. Що було далі?

— Я підійшов до Володимира Мазяра і сказав: або виконуйте те що обіцяли, або ж відпустіть мене. Тренер почав годувати мене «завтраками». Тоді я ще раз поставив питання ребром: або виконуйте обіцяне, або віддайте документи. Володимир Мазяр спочатку відповів, що переговорить з президентом. Але спочатку в нього президент був «в поганому настрої», а потім Петро Матвійович полетів в Ізраїль. Втім, тренер сказав, що президент в курсі і мені піднімуть умови контракту. Але зарплату і далі не підвищували, а квартирне питання не вирішували. Тоді я знову почав ставити запитання. Мазяр сказав, що це бухгалтерка щось переплутала. Я знайшов цю жінку, запитав у неї — вона запевнила, що все правильно. В неї ледь не стався нервовий зрив. Ну а потім Мазяр сказав, що мене вирішили прибрати з команди. І це після двох турів, коли я вже заграний за гірників.

— Що значить «прибрати з команди»? Як це відбувається?

— Після матчу з «Чорноморцем» нам дали вихідний. Потім я приїхав у розташування команди, де мене викликав Мазяр і сказав, що мене вирішили «прибрати». Я запитав де можна забрати документи і він відправив мене до бухгалтерії. Там мені підсунули папірець, де написано, що я начебто звільняюся за власним бажанням. Вже було все підписано і оформлено, не вистачало лише мого підпису. Я сказав, що не збираюся звільнятися. Ну і тут почалося.

— Що саме?

— Почалися погрози, цькування, психологічний тиск, відсторонення від тренувань і т. д. Але ніхто не брав на себе відповідальність мене вигнати. Володимир Мазяр відправляв мене до тренажерного залу, подалі від інших футболістів. Мені обіцяли і перевантажити тренуваннями, і вигнати з гуртожитку і т. д.

— І ви вирішили звернутися по допомогу.

— Так, я звернувся до Всеукраїнської асоціації футболістів-професіоналів, мені сказали, що мені може допомогти Юрій Юрченко. Я з ним зв’язався, і далі він вже сказав мені що я маю відвідувати тренування з командою і в жодному разі не йти з клубу «за власним бажанням», якщо в мене такого немає. Я робив все, що він говорив. Я просто футболіст, і на юридичних нюансах не розуміюся.

— Коли Ви говорите про контакт з клубом, то згадуєте лише про Володимира Мазяра. Але ж кадрові рішення в клубі приймає президент — Петро Матвійович Каплун. Чи був у Вас діалог з ним?

— Так. Як я вже казав, він тоді полетів до Ізраїлю. Втім, коли на мене почали тиснути, я намагався з ним зв’язатися будь-яким доступним способом всіма телефонами і у всіх месенджерах. Чесно кажу, я хотів знайти компроміс. Футболісту не так легко знайти команду, а тим більше, коли сезон вже стартував і всі встигли укомплектуватися. Я намагався домовитися, тримав зв’язок через бухгалтерію. Мені говорили, мовляв, все передали Петру Каплуну. Я вам більше скажу, вже після засідання Палати вирішення спорів, клубу дали десять днів на мирне врегулювання конфлікту. Але до мене навіть ніхто не зателефонував.

— Що відбувається зараз?

— Я виграв справу. До 29 січня клуб має розрахуватися згідно з контрактом. Це чотири зарплати. Якщо врахувати сплату податків, то за чотири місяці мені винні 64 тисячі гривень. Але знаєте, я хотів би додати дещо від себе. Найважче було зовсім не під тиском. Знаєте, я опинився в ситуації, коли ще вчора в тебе були друзі по команді, клуб який начебто стоїть за тебе горою, і тренер який кличе в команду і обіцяє золоті гори. А потім все це зникло. Я опинився сам на сам з проблемою. Виявилося, що не має ні товаришів по команді, ні порядних людей у клубі. Всі буквально опускають очі додолу, коли тебе бачать.

На можливості вирішити питання мирно акцентував увагу і Юрій Юрченко, коли ми звернулися за коментарем:

«Хочу наголосити, що в принципі ситуацію можна було легко вирішити — розповідає Юрій. — Якби президент «Гірника-Спорт», Юрій Матвійович Каплун, пішов на діалог і домовився з футболістом, нічого цього не було б».

Що говорить сам Петро Каплун

Нам вдалося зв’язатися з Петром Каплуном, і ми запитали у нього як таке взагалі могло статися, і заодно розпитали про відкритий лист.

— Петре Матвійовичу, почнімо з Вашого відкритого листа. Там згадується Палата спорів УАФ, юрист Юрій Юрченко і гранди «Динамо» і «Шахтар». В чому конкретно претензія і до чого тут кияни та гірники?

— «Динамо» і «Шахтар» це клуби чиї представники є у Палаті вирішення спорів УАФ. При цьому там немає представників жодного клубу ПФЛ. Скажіть це нормально? Щодо Юрченка — це юрист, який був адвокатом Олексія Пінчука і захищав його інтереси, певна річ не безкоштовно. При цьому він є членом Палати, і на засіданні взяв самовідвід. Скажіть, в якій ще країні таке можливо?

— Клуб звинуватили в тому, що Ви підписали контракт на нерівних умовах щодо його можливого розірвання. Як так сталося?

— Чому ж нерівних? Там було прописано, що клуб може розірвати угоду в односторонньому порядку. Футболіст теж має на це право, незалежно від того чи прописано це у контракті. Це норма УЄФА. Футболіст читав контракт і підписав його. Після двох матчів, де він показав себе з «прекрасної сторони», ми розірвали з ним цей контракт. Взагалі, це Володимир Мазяр мене вмовив взяти Пінчука, мовляв, давайте дамо йому шанс. А потім батько Пінчука сказав, що платив Мазяру гроші.

— Футболіст виграв цю тяжбу, ви збираєтеся якось її опротестовувати?

— Де, в Лозанні? Так це коштує 300 тисяч гривень. Вони вирішили, що ми неправильно розірвали контракт і маємо сплатити компенсацію. Ми в даній ситуації праві, тому я не збираюся виконувати це рішення. Хай нас навіть знімуть з чемпіонату.

Петро Каплун

Отож ми маємо цікаву ситуацію: футболіст виграв юридичну суперечку у професійного клубу. При цьому і сам гравець, і вищезгаданий юрист Юрій Юрченко зізнаються, що подібні контракти з нерівними умовами і грубими порушеннями — не рідкість. Ця історія має стати уроком для всіх — і для футболістів, які не надто замислюються над тим які угоди підписують, і для функціонерів, які цим користаються, думаючи що все завжди залишиться непоміченим і гравець у разі конфлікту не зможе себе захистити.