Гендиректор «Ворскли»: «Футболістів демотивували і змішали з лайном, та клуб ще можна врятувати»

Максим Гарус / Фото пресслужби ФК «Ворскла»

Після того як полтавська «Ворскла» минулого року вилетіла до Першої ліги, у клуб відбулося багато кадрових змін. У підсумку у клубі опинився цілий десант з Кременчука та Горішніх Плавнів. На тренерській лаві після короткого періоду роботи Олександра Бабича, засів Валерій Куценко з «Гірника-Спорт», та й у команді з’явився ряд колишніх «гірників». Серед менеджменту виник колишній директор «Кременя» Андрій Філь, а в якості наглядача без посади, в клуб «зайшов» Олексій Шалаєв. Ці зміни були дивними, адже всі ці люди прийшли з команд значно нижчих за рангом ніж навіть першолігова «Ворскла», але зрозумілими — це люди з пулу Костянтина Жеваго.

І як же здивувалися вболівальники, коли у березні 2026-го всі люди з пулу Жеваго — і старі (Роман Черняк та Олег Лисак) і нові (вищезгаданий Олексій Шалаєв) опинилися не при справі. Натомість єдиним публічно представленим керівником став новий генеральний директор Максим Гарус. Це ім’я зовсім нове для футбольного вболівальника. В ситуації коли ТОВ «Неомінерали», якому належить «Ворскла», перебуває у стані банкрутства — питань ще більше. При цьому Костянтин Жеваго через підконтрольні ЗМІ назвав цю зміну керівництва рейдерством, а сам Гарус — людина пов’язана з політичними опонентами Жеваго. Словом, питань до нового генерального директора, навіть за короткий термін його роботи, виникло чимало. Нам вдалося поспілкуватися з Максимом і задати їх.

Важливо! Розмова відбулася ще до того як клубу не видали атестат на наступний сезон, але підняті в ньому питання залишаються цікавими й актуальними.

«За свою роботу відповідаю перед арбітражним керуючим Антон Забаріним»

- Максиме, Ви у клубі на посаді генерального директора. Це керівна посада, але не найвища. Хто Вас сюди найняв і перед ким Ви звітуєтеся про свою роботу?

- Власник клубу (ТОВ «Неомінерали») перебуває у процесі банкрутства, і єдиним його розпорядником зараз є арбітражний керуючий Антон Забарін. Власне йому я й підзвітний. Забарін, погодивши це з комітетом кредиторів, призначив мене антикризовим менеджером. Так би мовити «підставити плече». У мене немає досвіду керування футбольним клубом, але є навички фінансиста та аудитора, а також давні стосунки зі структурами Костянтином Жеваго, пов’язані з банком «Фінанси та кредит». Словом, ця пропозиція була мені цікава. Ці два місяці, які я у клубі пролетіли для мене як один день. Я знав що у клубу все погано, що дівчата вже не поїхали на виїзний матч проти «Металіста 1925». Треба було оцінити поточний стан справ і спробувати витягнути клуб. На певному етапі нам це вдавалося. Були залучені спонсорські кошти.

- Чиї?

- Місцевого бізнесу та приватних осіб

- Які місцеві бренди підтримали «Ворсклу»?

- Ну якщо говорити про впізнавані бренди, це в першу чергу «Глобино». Або, наприклад, кошти для функціонування жіночої команди у квітні та травні, нам допоміг відомий у Полтаві пан Геннадій Сікалов. Новий спонсорський логтип на футболках дівчат — це компанія пов’язана з ним.

- Доволі одіозна персона…

- Ви знаєте, я не полтавець, не місцева людина, і можливо певною мірою це добре. Адже я не знаю хто тут хто, не знаю всіх політичних і бізнесових перипетій, і тому готовий розмовляти абсолютно з кожним хто має якийсь вплив і змогу допомогти. Пан Сікалов сам запропонував допомогу, за що ми йому дуже вдячні. Це все суттєва допомога. Але глобального ж інвестора ми так і не знайшли. Сезон закінчується, а у клубу колосальні проблеми, і є купа боргів і перед комунальними службами, й перед кредиторами, й перед колишніми футболістами.

- Яка загальна сума боргів перед всіма?

- Я їх оцінюю в 3,5 мільйона доларів.

- Тобто будь-який інвестор який хоче взяти «Ворсклу» під крило — має володіти 3,5 млн доларів в кишені, щоб просто викласти їх на погашення…

- Ці борги можна дисконтувати, і якщо є якісь гроші, то з ними можна, так би мовити «гратися», я на цьому хочу наголосити. За наявності спонсорських внесків та генерації коштів зовні це можна вирівняти.

- У вас багато кредиторів. Назвіть ТОП-5

- Всіх назвати я не можу, це комерційна таємниця, але можу сказати, що найбільшим кредитором є компанія пов’язана з попереднім власником*, яка, як виявилося, надавала клубу поворотну допомогу, а не спонсорську. Тобто клуб зобов’язаний їх повернути, а це 9,5 млн гривень. Також серед кредиторів відомий комерційний банк, якому винні близько 13 млн гривень. Якщо говорити про комунальні послуги — у клубу борг перед «Полтаватеплоенерго», який складає 1 млн 300 тис. Також у нас є борг перед компанією «Sportdeluxe», яка представляє інтереси Nike. Їм ми винні близько трьох млн гривень за форму. Якісь з цих боргів клуб визнав, якісь призначив суд.

- Коли Ви прийшли у клуб постало питання — в якій ролі. «Неомінерали» банкрут, клуб — належить банкруту, й тут приходить менеджер призначений арбітражним керуючим. Варіанти два — або він приходить, щоб «вирулити» зі складної ситуації і зберегти структуру і клуб, або як ліквідатор чиє завдання грамотно все оцінити і розпродати.

- Я прийшов не як ліквідатор, я прийшов провести аудит і спробувати, як ви кажете, «вирулити» і знайти інвестора. Я коли йшов до «Ворскли» - свято вірив, що ми зможемо врятуватися. Відверто кажучи, тут особливо нічого ліквідувати.

- Ну клуб, наприклад продавав автобус…

- Так, він і досі на продажу. Ми, наприклад ще продали квартиру, яка була на балансі «Ворскли», але була заставлена банком. Вся ця виручка була направлена на погашення кредиту. І зрештою кредит вдалося зменшити. Це була вимушена міра, адже всі кредити «Ворскли» мають і відсотки з великими сумами. Це я не говорю про зобов’язання, які йдуть з ПВС УАФ, адже «Ворскла» винна багатьом колишнім футболістам, і клуб просто не має ресурсів, щоб бодай якусь частину цих боргів закрити.

- Повернімося до вашої появи у клубі. У Кременчуцькому районі є давнє протистояння за сфери впливу між Костянтином Жеваго та нардепом Юрієм Шаповаловим. Ви помічник нардепа Олексія Мовчана, який є суперником Жеваго на окрузі та племінником Шаповалова. Чи пов’язана ваша поява у клубі з цим?

- Багатьом здається, що тут «стирчать вуха» Олексія Мовчана чи ще когось, але це не так. Ким мене тільки не називали — і людиною Шаповалова, і фунтом, і ким завгодно. Звісно, він в курсі що я тут, але не він мене сюди призначав. Втім, не буду приховувати, що іноді він мені допомагає. Оскільки мені зараз необхідно комунікувати з бізнесом, його знання і зв’язки стають у пригоді. Він місцевий, знає підприємців, і з його рекомендації я можу потрапити до тієї чи іншої людини. На цьому зв’язок «Ворскли» і моєї роботи з Олексієм вичерпується.

- Або ж потрапити на діалог в ОВА чи міськраду, так?

- До речі, недавні переговори з місцевою владою стали можливі в першу чергу через допомогу й авторитет Володимира Чеснакова, а не депутатів. Мені допомагають всі, кому небайдужа доля «Ворскли», але фінансово вони просто не в змозі її врятувати. А це необхідно. Ми вважали, що тут має бути якась зовнішня генерація коштів. Втім, виявилось що 98% коштів складали гроші «Ferrexpo», а все інше не розвивалося.

- За моєю інформацією, постійне фінансове підживлення від «Ferrexpo» закінчилася ще в березні 2025-го. За що клуб жив увесь цей час?

- У нас є великий банківський кредит з овердрафтом. Була відкрита кредитна лінія на 38 мільйонів гривень.

Жіноча команжа вже грала у формі з логотипом нового спонсора

«Після трансферу Іллі Крупського досі з’являються люди які приходять і претендують на якісь кошти»

- Після того, як «Ворскла» вилетіла до Першої ліги, клуб провів кілька трансферів на вихід. Пішли Ілля Крупський, Павло Ісенко, Євген Павлюк, Ібрахім Кане. Чи були за час вашого перебування у клубі якісь надходження з цих трансферів, або хоча б їх сліди.

- Про Крупського говорять всі. По рахунку «Ворскли» пройшло 300 тисяч євро. Ще були кошти за Євгена Павлюка, які також отримав клуб. Але люди у Полтаві говорять, що було набагато більше.

- «Люди кажуть» якось дуже не конкретно. Про кого йдеться?

- Історія з переходом Іллі досі дуже «мутна» і викликає запитання. Після цього трансферу досі з’являються якісь люди, що називають себе агентами та претендують на якісь кошти. Також ми досі, як виявилось, винні заробітну плату.

- Зараз взагалі нічого не зрозуміло

- Повторюся, там дуже мутна історія. Як я розумію, Ілля Крупський або ж пішов на поступки і погодився списати «Ворсклі» якісь борги, тільки б його продали в «Металіст 1925», або ж клуб взяв на себе зобов’язання, отримавши кошти від харків’ян — бодай частково розрахуватися з Іллею. Цього не зробили.

- То такі домовленості були чи ні?

- Я не брав участь в цих переговорах, а паперів які свідчили б про такі домовленості я не бачив. Принаймні таких які мали б юридичну силу. Ситуація насправді кричуща — гравець вже давно виступає за «Металіст 1925», а я досі спілкуюся з якимись незрозумілими мені «кредиторами», які вимагають свій відсоток від трансферу. Відносини з ними не формалізовані, тож ці люди маніпулюють цими фактами.

- Тобто вам говорять, що ви щось винні, не показуючи при цьому відповідних паперів?

- Таких які б мали юридичну силу — ні.

- Ви постійно говорите «якісь люди», «чутки» й т.п. Але у людей з якими ви спілкуєтесь і які щось вам пред’являють є імена й якась самоідентифікація. Вони ж не приходять і не кажуть «дайте грошей». Вони якось себе називають - «агент», «представник». Про кого мова?

- Я не хотів би зараз робити ці імена публічними. Природа їх претензій мені незрозуміла й ними, можливо, краще зайнятися правоохоронним органам.

- А як щодо інших трансферів? Павло Ісенко, приміром, став чемпіоном Румунії. Чи передбачаються для клубу якісь бонуси?

- Павло не був проданий клубом за гроші — він пішов вільним агентом. Я не знаю чому керівники клубу тоді не скористалися можливістю його продати. Ми чекаємо за нього платіж як компенсацію за підготовку футболіста. Стосовно бонусів, варто уточнити.

«Попередні керівники забрали з собою документи на базу в Марках»

- Через два тижні роботи на посаді ви давали коментар клубній пресслужбі, де ви говорили про те, що зіткнулися з величезними заборгованостями і з роздутими індивідуальними контрактами у гравців. Щоб про це говорити, треба розуміти ринок. На той момент — а контракти підписувалися ще в часи УПЛ — якими були контракти в ієрархії цих клубів.

- Ці суми не дотягували до грандів, але «Ворскла» була серед топів. Можливо коли клуб укладав ці угоди, то мав такі можливості. Але, як бачите, це призвело до вильоту. Проблеми з виплатами були давно і у 2014-му році, й у 2021-му. Тоді футболістам, іноді в ультимативній формі, вдавалося вирішувати для себе ці питання. Зараз ультиматуми недоречні — бо вже ніхто не привезе з Горішніх Плавнів валізу з грошима.

- До речі про Горішні Плавні. Чи зберігаються у «Ворскли» зараз якісь зв’язки з «Гірником-Спорт»?

- Жодних. Там «Ferrexpo» досі титульний спонсор і ситуація з грошима не краща, ніж у «Ворскли». Щоправда, залишилися претензії до тамтешніх менеджерів, які до цього були у Полтаві, й забрали з собою оригінали документів на базу у Марках. А це, між іншим — актив клубу.

- Зараз, напевно вперше в історії «Ворскли», до фінансової допомоги клубу реально долучилися вболівальники. Наскільки їх допомога відчутна?

- Ми за цей час зібрали понад 110 тис. гривень, і саме ці кошти допомогли нам поїхати до Тернополя на матч з «Нивою». Нас це дуже виручило. Взагалі, я мріяв розвивати модель народного клубу. В Україні є приклад «Вереса». Мені здається, що «Ворскла» це історія яка точно не менше заслуговує на підтримку.

- Не лише «Верес». Є ще «Реал» та «Барселона»

- Так, але все ж ми трохи в інших реаліях. Я хотів реалізувати таку модель, залучивши до підтримки певний пул бізнесу, громаду (як от ця банка) та місто.

- Ну якщо ви про міську раду, то це вже буде не зовсім народний клуб.

- Місто це влада, а вона в будь-кому разі буде залучена до процесу. Тим більше у нас є борги перед комунальними підприємствами. Місто юридично не може виділяти кошти на клуб, але це чудовий майданчик для комунікації та впливу. От зараз влада йде нам назустріч у питанні боргів за комуналку.

- Після того як ви з Володимиром Чеснаковим завітали до міськради, багато хто сприйняв це як порожній піар для Катерини Ямщикової. Ну, мовляв, прийшли пофотографувалися, розійшлися.

- Катерина дала нам контакти потенційних спонсорів. В той же день завдяки їй ми домовилися з комунальними службами, яким клуб багато винен, і як наслідок - нам не відключили воду в кінці сезону. Борги нам не списали, але я домовився про реструктуризацію. На більше я й не розраховував.

- З одного боку, це все звучить круто. З іншого органи місцевого самоврядування не можуть фінансувати приватні клуби, а прикладів успішних професійних муніципальних клубів я просто не знаю. Навіть аматорські клуби, які пов’язані з бюджетом, часто зникають при зміні керівництва профільного управління. А щоб так адекватно існував професійний клуб, таких ситуацій я не зустрічав. Та й чи не робить це клуб політично залежним?

- Робить, тому в Полтаві і з’явився я — який абсолютно не знайомий з політичними розклАдами в регіоні. Я бачу формат народного клубу як синергію бізнесу, громади (вболівальників) та місцевої влади. Ми ж не просто просимо грошей у бізнесу, ми пропонуємо потужний рекламний майданчик. Клуб все ще популярний, впізнаваний, у нас є соціальні медіа які налічують понад 200 тис. підписників. Ці рекламні місця — вакантні. І звісно — бізнес треба відокремлювати від влади. Та вони все одно існують разом, в таких реаліях ми живемо. Зрештою вони нам і допомагають комунікувати з бізнесом, адже їх шляхи переплітаються.

«Володимир Чеснаков працює на громадських засадах»

- Коли ми спілкувалися вперше, ви говорили що найближчим часом зможете представити свою управлінську команду. Представили лише нового спортивного директора Володимира Чеснакова. Хто є ще?

- Допомогу з правових питань по клубу надавав Максим Пістряк — дуже фаховий юрист, який і був у штаті клубу. Також залишилися директор з маркетингу Олександр Васін та директор з медіа — Артем Лобанов. Без них всіх було б взагалі важко щось і якось рухати. Бухгалтерія також залишилася на місці. Ми не поспішаємо нікого звільняти. Та й враховуючи увесь масштаб проблем, залучати якогось крупного спеціаліста просто немає за що. Мені дивом вдалося закрити зарплату за квітень.

- Я правильно розумію, що клуб зараз живе і працівники отримують зарплату, але гроші на це доводиться збирати в реальному часі

- Так, я просто бігаю по всій країні й прошу по допомогу. От днями я їздив до родини у Київ і паралельно провів ряд зустрічей.

- Володимир Чеснаков — легендарний футболіст для «Ворскли», але про його управлінську роботу поки що цього сказати не можна. Запрошуючи його в кризову організацію на управлінську посаду Ви дуже ризикували.

- Володимир — місцевий і впізнаваний. Він тут має авторитет, його люблять, з ним розмовляють, і через нього я також можу розмовляти з представниками бізнесу. Він виконує реально важливу комунікаційну роль.

Максим Гарус та Володимир Чеснаков

- Тобто класичні функції спортивного директора він не виконує?

- У «Ворсклі» зараз таких функцій просто немає. Селекція? У нас купа трансферних банів, яка може бути селекція. Переговори по контрактах? Про це поки теж не йдеться — футболістам вже багато разів обіцяли купу всього, й у підсумку вони були обмануті. Зі спортивної частини Володимир опікується хіба що роботою академії. Там теж є проблеми, адже виїзди ми можемо забезпечити, а от зарплату тренерам платять батьки юних футболістів. А це зовсім не те як має працювати академія професійного клубу.

- Але ж це почалося не вчора.

- Звісно. Я вам так скажу — за ці два місяці, що я на посаді, у клубі не відбулося нічого поганого. Навпаки були певні вливання. А я у Полтаві перетворився на професійного прохальника (сміється).

- Володимиру клуб теж винен зарплату. Людина працює на керівній посаді у клубі, який має перед нею борг — чи немає тут конфлікту інтересів?

- Людина працює у клубі який хоче врятувати. Володимир з нами на громадських засадах, і не робить ніяких кроків щоб тиснути на клуб через минулі борги.

«Футболістів змішали з лайном, тож мотивації у них нуль»

- Спортивна складова теж дуже просіла. Команда бореться за виживання у Першій лізі з незрозумілим результатом. Чи є бодай якийсь попит на футболістів?

- Об’єктивно кажучи — у всіх футболістів є варіанти продовження кар’єри. Всі розуміють ситуацію в якій опинився клуб. Якщо нам не вдасться вирулити, я не збираюся ставити палиці в колеса й команда буде розпущена. Зараз хлопцям важко, адже в них нуль мотивації. Їх багато раз обманювали, обіцяли їм золоті гори, а по факту — змішали з лайном. Доходило до абсурду: команда відмовляється їхати на матч, їх вмовляють і обіцяють потрійну премію, і потім її не дають. Поки ми тут не вирівняли ситуацію — дехто з гравців навіть таксував, бо основну частину зарплат не платили з лютого. При цьому склад формували для виходу в УПЛ, а не боротьби за виживання. Але у мене немає глобальних претензій до футболістів. Не можна від них щось вимагати коли з ними так обійшлися. Хлопці доведені до відчаю. Вони грають на уколах, і десь розуміють, що можливо скоро доведеться шукати нову роботу. Дуже важко в таких умовах віддаватися.

- Я пам’ятаю «веселі» історії з логістикою. За часів роботи Олександра Бабича команда добиралася на гостьові поєдинки в день матчу, економлячи на проживанні і харчуванні. А одного разу — через удар росіян по Крюківському мосту — затрималася і приїхала на матч з «Інгульцем» за кілька годин до гри. Зараз це питання вирішене?

- Ми відновили харчування, всі отримують пайки на виїздах. Тут все було дуже погано. Щоб ви розуміли — моїм першим управлінським рішенням було увімкнути світло в роздягальні. Для мене взагалі все почалося з продажу закладеного майна, щоб заплатити відсотки по кредитах.

- Була нормальна передача справ від попередніх керівників? Адже на наступний день у пресі з’явилася заява Жеваго про рейдерство.

- Команда Жеваго має три улюблених слова: рейдери, популісти та політикани. Але чомусь на наступний день після моєї появи зі стадіону зник промисловий генератор і трактор, який належав клубу. Потім, я вже згадував, що Шалаєв і компанія забрали з собою оригінали документів на базу в Марках. А рейдери чомусь ми. Були цікаві ситуації й зі стадіоном «Молодіжний», за яким «наглядає» експрезидент «Ворскли» Роман Черняк разом з Полтавським автоагрегатним заводом. У переддень матчу жіночої команди проти «Металіста 1925» нам заявили, що якщо ми не виплатимо компенсацію за комунальні послуги — дівчата не зіграють. Мені довелося йти «на килим» і домовлятися. Наступного дня — за таким же принципом не пускали дітей.

- Тобто переговори з Черняком були?

- Були, щоправда, у телефонному режимі й затяжні.

- На чиєму балансі взагалі ця арена?

- Будувалася вона коштом «Ворскли», ледь не за платежі солідарності. Клуб закуповував щебінь та інші матеріали. Все будувалося зусиллями клубу та його співробітників, хай навіть земля на якій ця арена і має стосунок до Полтавського автоагрегатного заводу.

- То у вас є права безперешкодно використовувати?

- Прав немає, але є докази. Вони зараз вставляють спиці в колеса і спілкуються мовою ультиматумів, воюючи з жінками та дітьми. Значить доведеться переводити протистояння в юридичну площину. Зрозуміло, що раніше «Ворскла» та ПААЗ були в одній кишені, а зараз все інакше. Ваші кишені, панове, порожні.

«На закордонні матчі не везли профільних працівників клубу, зате везли друзів, родичів і знайомих»

- Ми плавно перейшли до роботи ваших попередників. Скажіть, чи є ФК «Ворскла» зараз об’єктом критичної інфраструктури?

- Так.

- Не зважаючи на те, що вилетіла до Першої ліги?

- Це заслуга дівчат. Саме жіноча команда грає у вищому дивізіоні, виходять у Єврокубки. І якщо чесно, гадаю, що фактор цієї критичності та бронювання якраз і стримує багатьох футболістів від того, щоб просто розірвати контракт і плюнути дверима.

- В кулуарах ширилися чутки, що клуб працевлаштовував фейкових працівників, страхуючи їх від мобілізації. Ви зараз проводили аудит — знайшли сліди «мертвих душ»?

- Напевно «мертві душі», якщо вони були, то відлетіли разом з попередниками (сміється). А якщо серйозно, то я ніяких фейкових працівників не виявив. Зрештою, це не дивно, адже десь місяць до мого приходу в клубі жили в умовах жорсткої економії й тільки й шукали кого звільнити.

- Також їм «прилітало», що під час Єврокубків вони включали в закордонні поїздки людей, які не мають стосунку до клубу. Зокрема говорилося про керівника АФП Валерія Головка, який на той момент був під слідством.

- Конкретно про Головка нічого не скажу, але проблемні закордонні виїзди були. Клуб досі винен 40 тисяч євро за проживання в Анталії на зборах. Щодо виїздів що на збори, що на матчі Єврокубків — я не досліджував склади делегацій. Але з розмов з працівниками знаю, що туди часто не їздили профільні співробітники клубу, які могли б перейняти якийсь важливий досвід, натомість завжди знаходилося місце для різноманітних родичів, друзів та знайомих. Пам’ятаєте коли жіноча команда грала у Глазго проти «Селтіка»? От у нас перед кельтами досі борг за проживання в сумі 3,5 тис фунтів. Чомусь коштів, щоб закрити це іміджеве питання тоді не знайшлося.

- Ще популярна претензія, яка звучала до «попєрєдніків» - відмив коштів на трансферах, адже «Ворскла» підписувала футболістів, які очевидно були не здатні її підсилити.

- Соціальний проект ФК «Ворскла» в принципі був інструментом для відмивання, для всіх суб’єктів, які тут приймали рішення. В тому числі й для почесного президента. Якісь гроші, які спонсор виділяв для розвитку — не доходили до призначення. Це помітно неозброєним оком, якщо подивитися на стан інфраструктури. Тут були можливості для розвитку, але у нас жахливо постелений газон, тече дах і стеля. Щодо трансферів я зараз можу говорити лише здогадками, тому обійдуся без заяв. Але тут було велике поле і для того, щоб місцеві керівники «нагрівали» Костянтина Валентиновича, і для того, щоб він сам «нагрівав» компанію Ferrexpo.

- Скажіть, чи є вже якісь запущені кримінальні чи адміністративні провадження стосовно роботи ваших попередників?

- Так, вони є.

- Тобто є ймовірність, що когось з тих хто обіймав керівні посади у клубі незабаром викличуть на допит?

- Так, така ймовірність є.

«Прямі переговори з американським інвестором - неправда»

- Вашим пріоритетним завданням у клубі є пошук інвестора.

- Так. Я хочу наголосити, що клуб продається, і ми готові спілкувалися з усіма зацікавленими особами.

- Було багато розмов про американського інвестора Майкла Блейзера.

- Це неправда. Була спроба вийти на діалог, але це не вдалося і прямих переговорів не було.

- Чи є у Полтаві бізнес, який міг би реально потягнути професійний футбольний клуб?

- Насправді чимало. Це і «Аврора», і «Нова пошта», яка родом з Полтави, і «Кернел», і багато дещо менших бізнесів. За своїми ресурсами вони цілком здатні потягнути «Ворсклу» й навіть вивести її на рівень УПЛ. Питання в іншому — чи треба це їм. Для такої ініціативи власник бізнесу має бути запеклим футболістом. На жаль, більшість з тих з ким я говорив ними не є.

- «Аврора» спонсорує однойменну аматорську команду, тобто не скажеш що вони байдужі до футболу.

- Це їх соціальна орієнтація, і для них цього достатньо. Тут проблема ще в тому, що сам клуб дуже проблемний. Інвестори може й готові були б вкладати гроші у розвиток. Але коли йдеться про «Ворсклу» - на кожного хто прийде звалиться купа проблем, які він не створював. Ти одразу стаєш всім винен — там кредитори, там суди, там якісь дивні люди які претендують на гроші з переходу Іллі Крупського…

- Сезон закінчується. Попереду три матчі (інтерв’ю проводилося перед грою з «Поділлям», прим. авт.), яка ймовірність що до кінця сезону ви зможете знайти інвестора?

- Я б сказав, 50 на 50. Хоча якщо прогнозувати відверто, скоріше за все до кінця сезону ми його не знайдемо.

- Якщо «Ворскла» вилетить до Другої ліги — пошуки триватимуть?

- Та проблема зовсім не у дивізіоні. Через борги нам можуть взагалі не видати атестат як професійному клубу. Це основана проблема — фінансовий критерій. Ми намагаємося показати позитивну динаміку.

- А є що показувати?

- Дещо є. Але ми все одно терміново потребуємо інвестора. Полтава багатий регіон, тут є і аграрії, і газовики, є і ритейлери. Гроші про які я говорив — цілком підйомні. Тут правда є кому інвестувати. Я можу здогадуватись що відлякує цих потенційних інвесторів. Ніхто не хоче вступати в конфронтацію з Жеваго та й взагалі з ним перетинатися. Він олігарх під санкціями й вкладати кошти в його клуб ризиковано, тим більше там не все було чисто з юридичної точки зору. Але зараз «Ворскла» вже не має стосунку до Жеваго, а ми відкриті.

- А хіба це не природно, що підприємці не хочуть у це влипати? Будьмо відвертими, для багатьох власників клубів, це улюблена іграшка. В неї можна вкладати гроші, отримувати задоволення й не чекати чогось у відповідь. Але якщо ти не хочеш таку улюблену іграшку — навіщо витрачати мільйони на проблемний проект?

- При правильному підході клуб цілком може генерувати гроші ззовні та покривати свої видатки. Тут нічого не генерувалося. Коли відпало фінансування від «Ferrexpo» – все просто лопнуло. Тут не було жодної зовнішньої копійки.

- Що ви можете запропонувати потенційному інвестору чи спонсору?

- Футбольний клуб з усіма ресурсами та інфраструктурою. В тому то й річ — що ми пропонуємо, а не просто просимо. Ми пропонуємо рекламну стратегію — вона для всіх відкрита. Використовуй е рекламні площі стадіону. Беріть приміщення та прилеглу територію і здавайте в оренду. Ми це навіть кредиторам пропонували. Хочете — ми вас розрекламуємо всюди — на автобусі, який їздить по всій Україні, у соцмережах, де завгодно.

- У тому пулі бізнесменів з яким Ви спілкуєтесь, є ті хто готові включитися, за умови що їх набереться певна кількість.

- Так. Більше того була ідея зробити акцію «плати футболісту зарплату». Круто було б якби 25 бізнесменів взяли собі кожен по футболісту, як би це не звучало, і клуб платив цим гравцям за рахунок спонсорських внесків цих підприємців. А гравці б їх рекламували. Персональні рекламні контракти це ж теж нормальна практика. Нам необхідно щоб місцеві еліти долучилися — інакше Полтава реально може залишитися без спортивного обличчя регіону.

- На матчі «Ворскли» з «Металістом» ви підходили до вболівальників і з ваших вуст прозвучала фраза, що можливо це останній матч у такій атмосфері.

- Так, на жаль це правда. Вони не зрозуміли що я мав на увазі — Першу лігу чи щось подібне. Але я мав на увазі, що ми можемо не отримати атестат. Що буде з брендом — незрозуміло. І говорив це тоді не на емоціях, а якраз з повним розумінням ситуації в яку ми потрапили. Не розповідатиму ж я їм оптимістичні казки.

« «Ворскла» - не просто затонулий корабель. У нас є все для того, щоб цей проект був інвестиційно привабливим»

- Ви не місцевий, з «Ворсклою» вас нічого не пов’язує. Навіщо вам все це?

- Я з дитинства футбольний вболівальник, я грав футбол. Я добре знаю «Ворсклу». Коли мені запропонували цю посаду, я ще не розумів наскільки великі тут проблеми, і розглядав цю роботу як досвід мрії. Потім я звісно вжахнувся (сміється). Але моєї освіти та професійних навичок вистачає, щоб працювати з «Ворсклою», як з підприємством. Щось реально вдалося покращити — наприклад довести до ладу газон на стадіоні «Ворскла» ім. О. Бутовського. До речі, ми це зробили без агронома.

- Яким чином?

- Зусиллями нашого технічного директора, а також за допомогою президента СК «Полтава» Сергія Іващенка. Без його допомоги газон відновити не вдалося б. Він завіз сюди машину селітри, допоміг закупити зерно. Словом, активно допомагав.

- До речі, СК «Полтава» мала грати останні матчі в УПЛ на «Ворсклі» ім. Бутовського?

- Так, ми підписали договір про оренду на другий день після моєї появи тут. Матчі не відбулися через важку погоду і відповідно неготовність газону. А на останній матч його «Динамо» запросило до Києва. Ми з паном Іващенком у нормальних робочих стосунках. Він орендує у нас поле у Нижніх Млинах, платить гідну плату. Зараз ми маємо спільну мету — щоб наступного сезону у Полтаві було дербі. Й відверто кажучи — у нього більше шансів залишитися в футболі ніж у «Ворскли».

- Що буде якщо команда не отримає атестат? Є план Б?

- Один з варіантів — новостворена третя напіваматорська ліга з командою U-19. Від боргів це нас ніяк не звільнить. Найгірший варіант розвитку — буде запущено процедуру банкрутства клубу, яку може ініціювати хтось з кредиторів, і тоді тут все буде розпродано до останньої болта. Мене тут вже не буде, буде справжній ліквідатор. Для того цього всього не сталося — потрібно щоб хтось підставив серйозне плече підтримки, стукнув по столу, і процеси пішли. Варто зрозуміти - «Ворскла» це не просто затонулий корабель, в який треба викинути три з половиною мільйони, щоб вони теж пішли на дно. У нас є все для того, щоб цей проект був інвестиційно привабливим — хоч для одного глобального інвестора, хоч для цілого їх пулу. Але місцевим бізнес-елітам треба трохи поворушитися нам назустріч, інакше Полтавщина реально ризикує залишитися без свого спортивного флагмана.

*Максим Гарус відмовився називати найбільших кредиторів, пославшись на комерційну таємницю. Втім, як свідчить інформація з відкритих джерел, зокрема судових реєстрів, «компанія пов’язана з попереднім керівником» - це ТОВ «Феррострой». Також нам стало відомо з наших джерел, що комерційний банк про який йдеться - «Акорд банк».

Допоки ми перетворювали цю розмову з диктофонного запису на текст, який ви зараз читаєте - «Ворскла» вже завалила фінансовий критерій і не отримала атестат на наступний сезон. Ми після цього спілкувалися з Максимом Гарусом, що ще нічого не втрачено. Цей сезон без видатків на команди (і чоловічу й жіночу) клуб може витратити на погашення боргів, стабілізацією фінансового становища і все той же пошук інвестора. Поки що цього не сталося. А всі для кого «Ворскла» була важливою частиною життя зустріли перші дні літа в моральній прірві.