Ольга Ляхова: «Після відпочинку буду готуватися до світового чемпіонату»

Ольга Ляхова

— На весіллі ви — старша дружка Яни Янош... Ви давні подруги?

— Ми на національних змаганнях захищаємо честь Полтавської області, але познайомилися з Яною, як не дивно, у 2011 році в Кисловодську — на зборах збірної України. З того часу постійно поруч на національних змаганнях. Виступали навіть в одній команді — жіночій естафеті 4×400 метрів. Сьогодні я привітала Яну з весіллям, а через пару днів ми разом з нею вирушаємо на Кіпр, де відбуватиметься «Спортивний фестиваль за мир», у програмі якого пройдуть змагання з легкої атлетики. Там я виступлю на дистанції 800 метрів, а Яна — на 1500 метрів.

— Тож, літній сезон для вас ще продовжується?

— Сподіваюся, що турнір на Кіпрі буде останнім, після якого треба буде планувати короткочасний відпочинок.

— Ваші плани на цей сезон виконані?

— Поки що не хочеться підбивати підсумки сезону, хочеться, щоб ця «казка» не кінчалася... 2014 рік для мене — це справжній успіх, який «переслідував» мене від старту до старту. У 2013 році я була призеркою ще молодіжного чемпіонату Європи. У 2014 році почала змагатися на жіночому рівні. Тут мені пощастило завойовувати медалі на найвищому міжнародному рівні на турнірах у Марокко, Голландії, Франції, Італії, стати призеркою чемпіонату Європи. Багато моїх суперниць з молодіжної «епохи» тепер просто загубилися на жіночому рівні. А нещодавно я вперше у своїй спортивній біографії «розміняла» з бігу на 800 метрів 2 хвилини, пробігла цю дистанцію за 1 хвилину 59,92 секунди. Подолання цього «часового бар’єру» радує мене найбільше. Якщо я відчуваю задоволення від результатів, то плани, мабуть, здійснилися.

— Що плануєте на майбутнє?

— Спочатку треба відпочити, після відпочинку — розпочати тренування, а потім планувати. «Пункт призначення» для такого планування є — чемпіонат світу 2015 року в Пекіні. Наступного року хотілося б виступити на чемпіонаті світу. Треба буде гарно готуватися, щоб вийти на пік форми саме до головного старту сезону. Розумію, що прогресувати треба у такій послідовності, щоб вийти на результат — 1 хвилина 58,50 секунди з бігу на 800 метрів. Це той рівень, на якому можна пробитися до фіналу світового чемпіонату, а, можливо, й поборотися за високі місця.

— На національному рівні ви представляєте дві області — Полтавську і Донецьку, це не створює для вас проблеми у зв’язку з подіями на сході України?

— Поки що ні, але скоро проблеми з’являться. Раніше я саме в Донецьку зі своїм донецьким тренером починала підготовку до нового зимового сезону. Восени і взимку у Донецьку були кращі умови для тренувань, аніж у Кременчуці. Тепер готуватися до наступного сезону доведеться в іншому місці. Виникають проблеми й зі зборами в умовах середньогір’я, які особливо важливі для легкоатлетів — у плані витривалості. Колись частенько гостювали на Кавказі, потім — у Криму. Тепер тут також виникають певні проблеми.

— Можливо, треба виходити на більший рівень навантажень?

— Думаю, що ні. Навантаження й зараз оптимальні. Якщо щось і треба змінювати, то це торкнеться, можливо, методики, графіків, інтенсивності у виконанні якихось конкретних вправ. Головне — не збавляти обертів і тренуватися у різних режимах. Адже біг на 800 метрів — це унікальна дистанція, яка поєднує в собі і швидкість, і тактику, і розрахунок, і всі види бігового ритму. Тут перші 200 метрів можна розпочати у темпі марафонця, другу 200-метрівку пробігти у темпі стаєра, третю — у темпі середньовика, а останню 200-метріву — вже у темпі спринтера. У когось такі режими бігу працюють в інших послідовностях. Тож, на самій дистанції треба не просто бігти, а ще й думати, дивитися та прислухатися до своїх суперниць, оцінювати те, що відбувається спереду і позаду. За дві хвилини на дистанції відбувається величезна кількість непередбачених подій. Кожну з цих подій, які пропонують суперниці, треба своєчасно оцінити, проаналізувати й, звісно, зробити щось у відповідь. Суперниць багато і кожна з них має свої плани. За всіма потрібно уважно «доглядати», бо як щось проґавиш, то потім вже не наздоженеш.

— Ви активно виступаєте не лише на 800-метрівці, а на дистанції удвічі коротшій — 400 метрів, й навіть значно «підтягнули» жіночу збірну Полтавщини в естафеті 4×400 метрів. Чи можливо створити боєздатну естафетну збірну Полтавщини в естафеті 4×400 метрів?

— Ми вже декілька разів виступали збірною Полтавщини на національному рівні в естафеті 4×400 метрів. Були у п’ятірці кращих. Але це ще не зовсім жіноча збірна, бо в ній виступали дівчата юніорсько-молодіжного віку. У перспективі може бути боєздатний квартет збірної області. Головне, щоб дівчата залишалися у формі і продовжували прогресувати. Бо якщо, наприклад, футбольна команда інколи болюче відчуває відсутність одного гравця на полі, то для легкоатлетичної естафетної команди проблема втрати одного атлета може виявитися непоправною.