«Динамо-Полтава» програло лідеру Суперліги

Дмитро Дич і Михайло Павлюков закинули по 4 м’ячі у ворота ЗТР

Відверто кажучи, глядачі не сподівалися, що у цьому матчі полтавці зможуть активно протистояти одному з українських суперклубів. Але ніхто не очікував, що юна динамівська команда продемонструє непоступливість на межі своїх фізичних можливостей — адже господарі майданчика грали другий день поспіль з черговим «свіжим» суперником.

Початок матчу перетворився на бенефіс колишнього кращого бомбардира «Динамо-Полтава» Олексія Пєскова, який нині грає у складі ЗТР. Напевно, поки інші гравці запорізької команди налаштовувалися на «атмосферу» спортзалу «Динамо», Олексій Пєсков у своїх «рідних стінах» активно взявся за справу і вколотив у ворота полтавців перші 3 м’ячі. На 7-й хвилині матчу рахунок був уже 6:1 на користь ЗТР. Запоріжці щохвилини вантажили по м’ячу у ворота господарів, використовуючи на всі 100% кожну свою атаку. Саме у цей момент гандболісти «Динамо-Полтава» розпрощалися зі своїм стартовим мандражем і до кінця першого тайму продемонстрували по максимуму свій сьогоденний потенціал. Невдовзі рахунок уже був 5:9. У середині першого тайму «блиснув» своєю результативністю Дмитро Дич — він був чи не єдиним динамівцем, який наважувався атакувати із середньої відстані. Чотири рази його гарматні кидки влучали у ціль. Декілька разів рятував свою команду полтавський воротар Михайло Дайментов.

Друга половина першого тайму перетворилася на видовищне протистояння, в якому обидві команди діяли на високих швидкостях і завершували всі свої атаки кидками. Але тут коефіцієнт корисної дії був на порядок вищим у гравців ЗТР. У принципі, полтавці на поступалися за кількістю кидків по воротах своїм суперникам. Але ж кидки гравців ЗТР були на порядок сильнішими і влучнішими. Якщо швидкість атакуючих дій полтавців була оптимальною, то швидкість відходу в захист — взагалі була відсутня. Запорожці кожну другу свою атаку проводили практично на порожній половині майданчику полтавців. Перший там завершився з рахунком — 20:10 на користь ЗТР.

У другому таймі далася взнаки фізична втома гравців «Динамо-Полтава», які другій день поспіль перебували «у грі». Здавалося, ЗТР просто «розчавить» наших земляків після перерви. Й динаміка зростання рахунку підтверджувала це: у першій половині другого тайму полтавці закинули лише 4 м’ячі, а ЗТР не відхилявся від свого «графіка». У цей період тренер «Динамо-Полтава» Андрій Мороз почав сміло уводити у гру всі свої резерви (на лаві запасних перебував практично ще один склад команди). Молоді й худі юнаки, яких кинув у бій Андрій Мороз, не зіпсували ігрового малюнку динамівців. Навпаки, принесли свіжий струмінь й почали результативно атакувати. Це призвело до того, що й уболівальники «Динамо-Полтава» пробудилися в останні хвилини матчу й почали палко підтримувати свою команду.

6 і 7 лютого «Динамо-Полтава» приємно нагадала про себе місцевим уболівальникам. Команда, про яку в Полтаві вже почали практично забувати; команда, яка не мала ігрової практики останні три місяці; команда, гравці якої грають у власному спортивному взутті, — зіграла пристойний матч з лідером чемпіонату Суперліги! Підсумковий рахунок до уваги тут можна не брати. Головне, що всі юнаки полтавської команди рвалися у бій з першої і до останньої хвилини. Хлопці виходили на майданчик і робили свою справу так, як можуть і, навіть, краще. При цьому кожен із гравців «Динамо-Полтава», в якому тепер грають виключно вихованці місцевої, полтавської школи гандболу, знав, що ні контрактного гонорару, ні премії очікувати не варто. Навпаки, після гри треба буде власноруч відіпрати свою клубну форму, відремонтувати свої кросівки, або за власні кошти купити нові.

«Динамо-Полтава» у матчі із ЗТР грало таким складом: Михайло Дайментов, Михайло Варченко, Микола Кривошей — Микола Цокало, Дмитро Ростовський, Денис Мухін (закинув 2 м’ячі), Андрій Абрамов, Сергій Чуніхін (1), Артем Визір, Юрій Хауха (1), Дмитро Дич (4), Юрій Прокопчук, Олександр Пихуля, Михайло Павлюков (4), В’ячеслав Нестеренко (1), Олексій Чемерись (2).