Сергій Сімінін: «Сачко — повна протилежність Кварцяного»

Сергій Сімінін: «Сачко — повна протилежність Кварцяного»

Новобранець полтавської «Ворскли» дав інтерв’ю газеті «Український футбол»

— Сергію, насамперед, традиційне питання: як виник інтерес із боку полтавського клубу?

— Усе просто: на моїх агентів вийшли представники полтавців, відтак обидві сторони обговорили всі нюанси та, зрештою, домовилися. Зізнаюся, уже спакував валізи, щоби поїхати до розташування іншої команди, проте коли дізнався про інтерес «Ворскли», відмовився від решти варіантів.

— Ці варіанти були не конкретними, чи перехід у команду Сачка був пріоритетнішим?

— Інші можливості, насправді, були реальними, однак варіант із біло-зеленими мені найбільше сподобався.

— На тлі масової міграції за кордон поясните, чим вам припала до душі перспектива пограти у Полтаві?

— Я просто мав бажання продовжувати виступи в українській прем’єр-лізі. Відтак вибрав «Ворсклу», бо інші шляхи продовження кар’єри супроводжувалися зміною країни.

— Запропоновані вам фінансові умови, через які, до слова, пішли з «Волині», задовольнили ваші «апетити»?

— У цьому плані мені немає на що нарікати.

— У новині офіційного сайту ворсклян не вказано, на який термін ви підписали контракт. Проллєте світло на цей нюанс?

— Я поставив підпис під річною угодою з «Ворсклою».

— А хіба у вас не було бажання оформити триваліший договір — у ваші 27?

— Знаєте, після обговорення всіх моментів, дійшли висновку, що річний контракт — оптимальний варіант для усіх сторін.

— Як вас прийняла нова команда? Як працювалося впродовж, наскільки розумію, нетривалого часу?

— Та нормально ввійшов у колектив. Хлопці вони дружні, компанійські. Всіх знаю, адже чимало пограли один проти одного в чемпіонаті. Загалом, мені до вподоби атмосфера, котра панує в полтавській команді.

— Ні з ким раніше не доводилося виступати пліч-о-пліч?

— Гм... Здається, ні з ким не доводилося грати за один клуб.

— Чи встигли помітити різницю в методах роботи порівняно з попередніми командами?

— Авжеж! В усіх тренерів існує своє бачення тренувального процесу, тому якщо розібратися, то відмінностей вдосталь.

— Що цікаво, ваш нинішній наставник Сачко свого часу грав під орудою Кварцяного, з яким ви чимало працювали у «Волині». Помітили щось таке, що Василь Вікторович перейняв у роботі від свого колишнього тренера?

— Як на мене, їхні підходи та спрямування в роботі повністю різняться між собою. Отож, про подібність методів не йдеться.

— Ваші слова мають підтвердження у низці інтерв’ю ворсклян, які розповідають, що Василь Сачко готує команду до сезону завдяки насиченій роботі з м’ячами та програмі спарингів. Водночас, відомо, що Кварцяний — прибічник силового футболу, котрий потребує досконалої функціональної готовності. Такий перехід вам до душі?

— На мою думку, це не дуже важливо, яким чином керманич проводить вишкіл упродовж паузи в першості. Головне, щоби згодом був відповідний результат. Отож, намагаюся виконати все, що вимагає від мене коуч. Потроху звикаю.

— Скільки довелося вам пробути у розташуванні команди, щоби переконати тренерський штаб у вашій профпридатності?

— Приблизно тиждень минув із того моменту, як я приїхав, до підписання контракту.

— Така затримка виникла через потребу тренерів детальніше ознайомитися із вашими можливостями чи вирішувалися документальні справи?

— Аби ви розуміли, я приєднався до команди вже в Туреччині, тому було дещо проблематично оформлювати контракт на виїзному зібранні. Відтак вирішив одразу тренуватися разом із усіма, а до паперів повернутися, коли прибудемо в Полтаву, що, в результаті, й відбулося.

— Відомо, що Василь Сачко відчуває потребу в лівому захисникові. А чи бачить вас тренер на рідній позиції — праворуч в обороні?

— Про це доведеться дізнатися найближчим часом, коли розпочнуться офіційні матчі. У єдиному своєму спарингу на зборі я відіграв на лівій бровці в захисті.

— А для вас не принципово — на якій позиції виступати?

— У принципі, це питання для мене не найголовніше. Насамперед, хочу приносити користь команді.

— Пам’ятаємо, що у вас є досвід перемог над чинним чемпіоном. Це може стати в нагоді?

— Подивимося. В цьому плані не дуже люблю загадувати наперед.

— Щодо загальних завдань. Перед підписанням контракту керівники «Ворскли» розповідали вам про амбіції клубу?

— Звичайно, наша бесіда зачепила й цю тему.

— Чи не розкажете?

— Та поки не говоритиму про це. Самі все побачите навесні.

— А на вашу думку, «Ворскла» відповідає критеріям, які дозволяють боротися за єврокубки?

— Із того, що я побачив, можу зробити висновок, що в команди є все необхідне, щоби боротися за високі місця на внут¬рішній арені та гідно представляти країну на континенті. Залишилося лише вибороти це право.

— Які особисті завдання ставите на найближчий рік?

— Насамперед, хочу отримувати регулярну ігрову практику — це для мене найголовніше. Також не менш важливо для мене, щоби разом із командою ми досягали позитивних результатів у всіх матчах.

Підготував Володимир ХОМІЧ, «Полтавщина Спорт»