Катерина Нагірна (Куришко) перемогла у номінації «Спортивна слава України»!

2015 рік. Катерина Нагірна (Куришко) — «Спортивна слава України»

В одній із номінацій — «Спортивна слава України», лауреата якого визначала Українська Академія спорту, перемогла наша землячка Катерина Нагірна (Куришко), яка була олімпійської чемпіонкою 1972 року в Мюнхені — з веслування на байдарці. Вдруге в історії конкурсів «Герої спортивного року» наші земляки перемагають у номінації «Спортивна слава України» — першою була легендарна Ніна Бочарова (народилася в Супрунівці Полтавського району), яка на Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінкі завоювала першу в історії України золоту олімпійську медаль зі спортивної гімнастики — у вправах на гімнастичній колоді.

Катерина Куришко народилася 12 квітня 1949 року на хуторі Теплому поблизу села Веприк Гадяцького району. З раннього дитинства, у післявоєнні роки, не цуралася важкої роботи, в процесі якої відбувалося її фізичне загартування. Ходила пішки, а інколи й бігала, до сільської школи у Веприку. Першим звернув увагу на спортивні можливості Катерини вчитель фізкультури Веприцької школи Микола Пилипович Новіков, який потім працював заступником голови Полтавської облради спортивного товариства «Динамо», головою Полтавського обласного спортклубу «Гарт». А зараз Микола Новіков продовжує працювати в Полтавському обласному відділенні фізичного виховання та спорту Міністерства освіті і науки України, в якому вже протягом чверть століття є головним організатором проведення Спартакіади школярів Полтавщини, а крім того й досі грає у волейбол за ветеранські команди Полтави. Цікаво, що серед однокласників Катерини Куришко по Веприцькій сільській школі майстрами спорту також стали Микола Куришко (з веслування) та Віра Пилипенко (з велоспорту).

Микола Новіков (у центрі) — перший вчитель фізкультури Катерини Куришко

Сільська дівчина Катерина Куришко залюбки брала участь в усіх змаганнях і могла стати здібною волейболісткою, або легкоатлеткою. Однак навіть після закінчення школи у Гадяцькому районі, ніхто й уявити собі не міг, що Катерина стане... олімпійською чемпіонкою з веслування. 

Отримавши атестат, наша землячка вирушила до Харкова, де жила її старша сестра, чоловік якої працював тренером із веслування. Ось тут все й розпочалося... У 17 років, вперше в житті, Катерина сіла в байдарку і торкнулася весла. Однак її сила від природи, фізична загартованість і величезне бажання працювати здивували харківських, потім радянських і, врешті-решт, світових фахівців спорту. 

Вже через півтора року тренувань Катерина Куришко увійшла до складу збірної Центральної ради «Динамо». Під керівництвом тренера М. Козлова вона здобула сенсаційні перемоги в чемпіонатах України та СРСР. У 22 роки стала чемпіонкою світу на байдарці-четвірці і бронзовим призером у парному екіпажі. А наступного сезону її чекав тріумфальний виступ на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені.

1972 рік. Катерина Куришко (позаду) і Людмила Пінаєва — олімпійські чемпіонки

На початку 1970-х років в Україні точилася гостра конкуренція між двома молодими і перспективними спортсменками — Юлією Рябчинською і Катериною Куришко. Невдовзі Рябчинська довела, що на байдарці-одиночці їй рівних не має в усьому Радянському Союзі. А Катерина ще 1971 року стала бронзовим призером чемпіонату Європи на байдарці-двійці. Досвід головного тренера жіночої збірної з веслування на байдарці Антоніни Серединої сприяв тому, що молоду Катерину «підсадили» на байдарку-двійку до видатної ленінградки Людмили Пінаєвої, яка вже була чемпіонкою двох попередніх Олімпіад (1964, 1968). На чемпіонаті СРСР 1972 року в Житомирі, напередодні Ігор у Мюнхені, Пінаєва завоювала дві золоті медалі. На байдарці-одиночці вона на одну мить випередила Рябчинську, а на «двійці», разом із Куришко, їм суперниць не було. Керівництво вирішило: для того, щоб завоювати в Мюнхені дві золоті медалі, треба «одиночку» віддати Рябчинській, а «двійку» — Пінаєвій і Куришко. Цей хід став ідеальним — він приніс ті два «золота», на завоювання якого ця стратегія й була націлена! Згодом новостворений тандем Пінаєва-Куришко відмінно виступив також на міжнародних змаганнях — Снаговській та Копенгагенській регатах. А потім вже були Олімпійські ігри.

На веслувальному стадіоні в Фельдмохінгу, який був розташований за сім кілометрів від олімпійського селища Мюнхена, наша землячка змагалася на дистанції 500 м у складі екіпажу байдарки-двійки. Разом із нею в парі веслувала досвідчена 36-річна Людмила Пінаєва. Сплав досвіду та молодості виявився доречним — радянський дует веслувальниць здобув впевнену перемогу, показавши 9 вересня у фіналі час — 1 хв. 53,50 сек. Наші співвітчизниці не залишили своїм конкурентам ніяких шансів, вигравши півтора корпуси «бойового човна» у німкень, і майже три корпуси у румунок. Востаннє Катерина Куришко «засвітилася» на міжнародній арені у 1975 році, коли виборола дві срібні медалі чемпіонату світу на байдарці-двійці та четвірці.

Після перемоги у Мюнхені олімпійська чемпіонка переїхала до Києва. Її колишній чоловік Сергій Нагірний також був олімпійським чемпіоном з веслування у 1976 році в Монреалі. Наша землячка спочатку закінчила Харківський педінститут, а потім Київський державний інститут фізичної культури. Після завершення своєї спортивної біографії Куришко працювала тренером, згодом — у структурі Держкомспорту України. Потім Катерина Сергіївна працювала в одній із комерційних фірм.

У квітні 2008 року Катерина Куришко відвідала Харків, де в державному педуніверситеті урочисто відкрили сучасний спортивний комплекс імені Юрія Пояркова — дворазового олімпійського чемпіона з волейболу. На цей захід Юрій Поярков запросив усіх своїх друзів — олімпійських чемпіонів та чемпіонів світу, які були випускниками цього інституту-університету. Була серед них і наша землячка Катерина Куришко.

...Ще один наш земляк — полтавець Євген Богодайко (7-разовий чемпіон та дворазовий срібний призер чемпіонату Європи-2014 в Ейндховені — з плавання серед спортсменів із ураженням опорно-рухового апарату) був у трійці претендентів на перемогу у конкурсі «Герої спортивного року-2014» в номінації «Сильні духом» (паралімпійські види спорту). Але цього разу серед паралімпійців переміг харків’янин Віталій Лук’яненко — дворазовий чемпіон, срібний та бронзовий призер зимових Паралімпійських ігор-2014 у Сочі з лижних гонок та біатлону серед спортсменів із вадами зору.