Полтавець на Суперкубку УЄФА: «Вболівальників „Севільї“ навіть не було чути»
Стадіон «Динамо» ім. Бориса Пайчадзе
Полтавський любитель футболу Роман Цвітченко розповів про свої враження від матчу за суперкубок УЄФА і міста де цей матч проходив.
11 серпня у грузинській столиці відбувся матч за Суперкубок УЄФА у якому зустрічалися дві іспанські команди, чинний володар Ліги Чемпіонів «Барселона», та володар Ліги Європи — «Севілья». Епічне іспанське протистояння подарувало глядачам на трибунах телеглядачам масу емоцій і естетичного задоволення. Команди на двох забили дев’ять м’ячів, зігравши 5:4. В українців був додатковий привід радіти, адже голом у складі андалусійців відзначився наш співвітчизник Євген Коноплянка. Нам вдалося поспілкуватися з полтавцем Романом Цвітченком, який відвідав Тбілісі, щоб насолодитися футболом. Роман розповів «ПС» про свої пригоди у Тбілісі і враження від гри та Тбілісі:
Про грузинську гостинність і звичаї
— Відразу, як тільки ми приземлилися в аеропорту Тбілісі кожному українському туристові вручили по пляшечці вина. Не знаю, чи дарували вино туристам з інших країн, але українців зустрічали дуже тепло. До речі грузини навіть без слів чітко розрізняють українців і росіян. Говорять, що ми більш усміхнені і в нас відкриті і добрі обличчя. Самі грузини є дуже релігійними, я жодного разу не бачив, щоб місцевий мешканець пройшов повз православний храм і не перехрестився. Взагалі Тбілісі цивілізоване європейське місто. Звісно, можна зустріти старих грузинів, які спускаються з гір. Вони мажуть зробити тобі зауваження, за те, що ти наприклад сидиш на сходах. Але цих людей дуже мало і зустрічаються вони рідко. Існує багато стереотипів з приводу того, що грузини коли випивають, поводяться агресивно, але я жодного разу не бачив на вулицях занадто п’яного грузина, на відміну від вулиць України.
Роман Цвітченко (в центрі)
Тбілісі готується до матчу
Про стадіон імені Бориса Пайчадзе і сам матч
— Стадіон був дуже зручним і затишним. Його можна порівняти з українськими аренами, які будувалися під Євро-2012. Зовні будівля могла видатися старою, проте всередині все було чудово. Вболівальники теж були мирними і стриманими. Проте, все що вони кричали це «Мессі» і «Барса». Прихильники «Севільї». Якщо й були, то почути їх було просто не можливо. Я теж вболівав за «Севілью», тому мене це не радувало. Дуже порадувала церемонія відкриття Суперкубка. Вони зобразили символічну гору з прапором Грузії і запросили до участі дітей з країн у яких зараз йде війна. Там були й дітки з України. Вони разом з футболістами утворили живий ланцюг, який символізував мир. Я сидів поряд з іспанськими вболівальниками «Барси», проте коли забив Коноплянка один з фанів дав мені «пять» і сказав «Конолянка гуд» (сміється). Після матчу теж все було спокійно. В Грузії дуже бояться і поважають поліцію, тому все було в порядку. Люди далекі від футболу не відчували ніякого дискомфорту. Коли їхав кортеж з Платіні, ніхто не перекривав рух і не заважав. У Грузії було завдання якісно організувати спортивне дійство і вона з цим впоралася.