Колишній очільник управління спорту ОДА: «Я всім спортсменам надавав енергетичну підтримку»

Олександр Пєшков

У вересні минулого року Управління фізичної культури і спорту Полтавської ОДА очолив Олександр Вікторович Пєшков. Через кілька днів після свого призначення у ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню «Полтавщина» тоді ще новий голова зізнався, що працював водієм у команді чинного народного депутата України Юрія Бублика. На останній сесії Полтавської обласної ради Олександр Пєшков намагався виступити перед депутатами Полтавської обласної ради, проте слова йому не дали і він заявивши, що змушений іти в декретну відпустку замість своєї дружини, вийшов з сесійної зали. Внаслідок реструктуризації спортивної галузі Управління фізкультури і спорту ліквідували і на його місці зараз Управління сім’ї молоді та спорту. Сьомого вересня на апаратній нараді в ОДА представили очільника нової структури Олександра Буцького. Сьогодні колишній спортивний чиновник у ексклюзивному інтерв’ю «Полтавщині Спорт» з яких причин йому довелося йти в декрет і чому йому ніяк не вдається порозумітися з губернатором:

Про інцидент на сесії обласної ради

— Олександре, що насправді сталося на сесії облради, чому ви не змогли як слід висловити свою позицію і завчасно покинули залу?

— Я просив депутатів почути і зрозуміти головну проблему сфери фізкультури та спорту. Я багато разів просився на прийом до губернатора, але з його боку ніяких кроків назустріч не було. Річ у тім, що вже тоді на посаду нового управління сім’ї молоді та спорту було подано кандидатуру людини, яка до спорту не має жодного відношення. Ця кандидатура дуже жваво обговорювалася і вся спортивна громадськість була цим незадоволена. Це кулуарне призначення, яке відбувалося і відбулося не за правилами. Річ у тім, що 19 травня Міністерством сім’ї молоді та спорту був прийнятий Меморандум одним з пунктів якого було «Підтримати проведення незалежного аудиту відкритих та прозорих конкурсів на заміщення посад керівників державних підприємств та бюджетних установ які входять до сфери Мінмолодьспорту. Призначення Олександра Буцького було проведене без жодного конкурсу. Саме це я хотів донести до депутатів, проте мені цього зробити не дали. Меморандум залишився лише на папері. Я сказав, що я йду в декретну відпустку по догляду за дитиною, але готовий з неї вийти у разі правильного, прозорого конкурсу.

— Так, але ж коли на посаду призначали Вас, прозорого конкурсу теж не було?

— Тоді після революції не було конкурсу, це так. Але ж я маю відповідну освіту і до того ж я пройшов суворий відбір у міністерстві.

— А якби зараз все ж таки проводили конкурс на заміщення посади голови управління фізкультури і спорту, Ви б брали в ньому участь?

— Я розумію, що зараз в Полтаві є люди, які більше володіють ситуацією в обласному спорті. Вони краще вміють ставити завдання і краще за мене знають, як їх виконувати. Я зараз не претендую на посаду, але я рекомендував би для участі в конкурсі людей, які є справжніми професіоналами у цій сфері, але їх ніхто не чує. До того ж я батько п’ятьох дітей, а зарплата на цій посаді лише 2,5 тисячі гривень. Тому я б не пішов на конкурс, однозначно.

— Можете виділити когось конкретно, кого б Ви рекомендували на цю посаду ?

— Олександр Юрійович Верещака, Михайло Габар, який завжди мене консультував. Також можу виділити Ігоря Кислова. Його зараз багато критикують за певні дії, але він все-рівно людина, яка досягла певних результатів в спорті, і могла б стати хорошим керманичем управління.

— На вашу думку чи достатньо виключно спортивних досягнень для призначення на керівну посаду в цій області, адже спортсмен зазвичай працює м’язами, а чиновник має працювати мозком.

— Повністю згоден, тому й рекомендую саме тих людей яких щойно назвав. Зокрема Михайло Габар чітко знає українське законодавство і полтавський спорт. Він неодноразово був моїм консультантом.

— Яким чином вас відсторонили від посади?

— У квітні голова ОДА видав розпорядження провести реструктуризацію у сфері фізкультури та спорту шляхом приєднання мого управління до відділу молоді та сім’ї. Я вважаю, що це неправильно. На це об’єднання і на оптимізацію кадрів було дано два місяці. Але ніхто не говорив про те, що ця оптимізація відбуватиметься шляхом ліквідації обох структур. Не дочекавшись порозуміння з Головком, я написав заяву і пішов у декрет по догляду за дитиною. За цей час Буцького призначили керівником нової установи.

Про свою роботу в Управлінні

— Коли минулого року ви прийшли на пост начальника обласного спортивного управління, Ви говорили про те, що Полтавщина за всіма показниками передостання з усіх областей України. За час вашої роботи щось змінилося?

— Україну прийнято ділити на три зони. Перша — це міста-мільйонники. Ми знаходимося у другій. І у своїй зоні, за набраними балами, ми мали достатньо високе місце, більш за все — друге. У той час коли я працював на своїй посаді, у нас були чемпіони України, призери світу та Європи, призери Універсіади тощо.

— А яка заслуга в цих успіхах Управління фізкультури і спорту, і конкретно Ваша?

— Ви знаєте, хотів би просто сказати, що був небайдужим. Я ходив майже на кожні змагання і енергетично підтримував практично всіх наших спортсменів. Енергетична підтримка це дуже важливо.

— Так, але ж енергетикою спортсменів підтримує кожен вболівальник. А як ви підтримували їх в якості очільника галузевого управління?

— У нас є чітко визначені пріоритетні види спорту. Спортсменам які в них виступали їм ми надавали і грошову підтримку.

— Назвіть п’ятірку пріоритетних видів спорту на Полтавщині?

— Гребля на байдарках і каное, волейбол, дзюдо, вилетіло з голови (дивиться в папери) легка атлетика і плавання.

— Багато молодих полтавських спортсменів, які виступають на високому міжнародному рівні, змушені їздити на чемпіонати світу та Європи власним коштом, і ці гроші їм не повертали. Вони говорять про відсутність уваги з боку обласного управління.

— Обласне управління постійно виділяє кошти на потреби спортсменів у тих видах спорту де в Управління є угода з федерацією. Вони нам просто надають чіткий календарний план на рік і їм завжди допомагали. Проте полтавські федерації у яких є договір з державою можна перерахувати на пальцях.

— А яким чином Управління обирало ці федерації?

— Ми нікого не обирали, ми хотіли охопити всіх. Я ставив завдання своїм підлеглим, щоб повідомили тим федераціям у яких не має угоди про співпрацю з управлінням, що їм необхідно цю угоду укласти. За це відповідала одна людина. Проте до того щоб укласти угоди з усіма федераціями справа так і не дійшла. Від федерації звісно теж потрібні були певні документи. Там доволі солідний список і не всі представники федерацій хотіли цим займатися.

— А чому власне не дійшла справа до угод з усіма федераціями, не було зустрічної реакції, чи працівник Управління просто не встиг налагодити контакт з усіма?

— Дивіться, коли ти перериваєш всю структуру свого управління, дійшло до того, що ось наприклад коли я прийшов в першу чергу треба було приділити увагу ветеранам, привітати їх з днем народження і таке інше. Вона цим займається і тут раптом в неї народжується дитина. Вона йде в декрет і замість неї приходить людина, яка не знає коли кого вітати.

— Тобто коли Ви прийшли на посаду, на першому плані у Вас одразу постала увага до ветеранів полтавського спорту?

— Так, звісно, треба щоб вони не відчували себе забутими.

— Є ветерани, але є молоді, талановиті спортсмени, яким необхідна фінансова та моральна підтримка, інакше вони просто не матимуть можливостей щоб розвиватися далі. Після вищесказаного виникає запитання, чи не здається вам, що варто було віддати пріоритет не вшануванню старих здобутків, а розвитку нових?

— Так, але ж ветеранів ми вітали лише листівками, привітаннями з днем народження. Це чиста формальність.

Про проблемні ділянки полтавського спорту

— Зараз у Полтаві є кілька спортивних колективів, які весь минулий рік боролися за своє існування і оббивали чиновницькі пороги у пошуках фінансів. Хотілося б почути про вашу співпрацю з ними. Йдеться про гандбольний клуб «Динамо», футзальний колектив «Ніка-ПНПУ» і ДЮСШ «Молодь», яку збираються об’єднати з ДЮСШ ім. Горпинка.

— Що стосується «Молоді», то я їм надавав не лише енергетичну, а й матеріальну підтримку, я закупив для них костюми і футбольні м’ячі . Коли я ходив до кабінетів Павла Кропивки і Петра Ворони, я їм пропонував зробити певні кроки по реформуванню шкіл, які раніше фінансувалися фондом соціального страхування. Вони належать до певних ФСТ. Я пропонував об’єднати «Юність» і «Дельфін», щоб оптимізувати кадри і перевести на баланс міста, але мене не послухали. Коли я вже пішов в декрет почалися дивні речі, почали об’єднувати школу ім. Шемякіна (боротьба) і школу ім. Бутовського (зимові види спорту). Я ж пропонував створити обласну школу футболу, школу зимових видів спорту, школу єдиноборств тощо. Зараз, коли спортивні федерації отримають більше повноважень це було б логічно. Але ці пропозиції не вислухали.

— Є інформація, що за свого перебування на посаді очільника управління фізкультури і спорту Ви активно брали відкати.

— Таку інформацію можуть поширювати лише люди, які бажають мені зашкодити. Говорити це не мішки тягати. Бувало навіть таке, що я позичав у свого друга гроші для того, щоб поздоровити своїх працівників з Новим Роком. Це мінус п’ятнадцять тисяч гривень. І нічого крім боргу перед людиною мені це не принесло.

— П’ятнадцять тисяч на корпоратив?

— Так, а ви подивіться які зараз ціни в магазинах. Коли ти приходиш очолити новий колектив членів якого завжди вітали зі святами, не робити цього просто негарно. Вони звикли, що за попереднього начальника в них було свято і їм по суті все-одно брав він відкати чи не брав. Це були просто квіти і шампанське для наших бухгалтерів. Я зараз, дивлячись вам в очі, кажу, що я ні з кого не взяв ні копійки. Я готовий пройти перевірку на поліграфі. До речі, було б непогано, якби цю перевірку пройшли всі співробітники нового Управління сім’ї, молоді та спорту.