Олександра Лясковська: «Ми не отримали того результату, на який розраховували»
Одна з провідних футзалісток полтавської жіночої команди «ПЗМС» підвела підсумки полтавської команди у першому колі чемпіонату України
Полтавська жіноча футзальна команда «Ніка» свого часу десять разів дула чемпіоном України і наводила страху на увесь національний чемпіонат. Проте після того, як не стало багаторічного наставника «Ніки» Сергія Ягодкіна, доля команди повисла в повітрі. Сам Ягодкін неодноразово казав, про проблеми з фінансуванням і про те, що дівчата тримаються у команді виключно з поваги до тренера.
Часи змінилися, у «Ніки» знайшлися спонсори і тепер вона називається «ПЗМС», змінився і головний тренер, тепер команду тренує Микола Кудацький. Не змінилися лише дівчата, які захищають полтавські кольори. Після першого кола «ПЗМС» посідає четверте місце у турнірній таблиці вищої ліги. Сьогодні ми разом з Олександрою Лясковською поговорили про минуле перше коло чемпіонату України з футзалу:
— Олександро, перше про що хотілося б запитати, це зміна назви команди, як її сприйняли у колективі, і навіщо взагалі змінювали?
— Зараз нас забезпечуєє Полтавський завод медичного скла і Олександр Кудацький. Саме воний прийняли таке рішення. Звісно, «Ніка» була більш звичною, проте назву довелося змінити. Ми всі вдячні Кудацькому, за те, що він взявся опікуватися командою і такі зміни сприйняли спокійно.
— Зараз команда на четвертому місці, яке напевно не відповідає вашим амбіціям.
— Так, ми не отримали того результату, на який розраховували. Дуже велику роль у цьому зіграв тренувальний процес. Ми практично весь час не мали залу, і тренувалися надворі. Лише за два тижні до першої гри у нас з’явилася можливість працювати у залі.
— «ПЗМС» зуміла виграти лише у тих, хто знаходиться нижче у турнірній таблиці. У інших матчах команда старалася, часто виходила вперед, грала гарно, але результат був не на вашу користь. Чого не вистачало дівчатам?
— Трохи не вистачає зіграності і якоїсь своєрідної «родзинки» у грі. Також не вистачає якоїсь спортивної фортуни, можливо у команди досі триває певний психологічний надлом після того, як не стало Сергія Ягодкіна.. важко сказати. Але ми дивимося вперед з оптимізмом. Зараз проходить тренувальний процес, попереду друге коло — будемо старатися вигравати і наздоганяти конкурентів.
— Тобто завдання вигравати чемпіонат ніхто не відміняв?
— Так, завдання-максимум у нас дійсно — стати чемпіонками, завдання-мінімум — увійти до призової трійки.
— Розкажіть трошки про команду «ПЗМС-2», яка виступає у першій лізі. Це своєрідний дубль «ПЗМС»?
— Так, цих дівчат сміливо можна назвати найближчим резервом. Це молоді футзалістки, яким ще рано грати у вищій лізі і вони проходять «обкатку» у дивізіоні нижчому за рангом. Кожна з них, добре показавши себе, може підсилити першу команду «ПЗМС».