Вадим Мандрієвський: «У Полтаві для мене розпочалося нове життя»

Вадим Мандрієвський

У літнє трансферне вікно, напередодні початку сезону 2015/2016 в українському футболі сталося кілька «експортних» трансферів до сильних європейських чемпіонатів. Деякі з них вселили надію на український дитячо-юнацький футбол, наглядно продемонструвавши, що у нас можуть виховувати футболістів, якими цікавляться у топових чемпіонатах. Інші — породили нові запитання до українських тренерів. До «позитивних» трансферів ми звісно ж відносимо переходи «дніпрянина» Євгена Коноплянки і львів’янина Мар’яна Шведа до стану іспанської «Севільї». Перший закріпився у стартовому складі команди і наразі є її кращим асистентом, другий, зважаючи на юний вік, тренується у кантері андалусійців. Також до «позитиву» можна віднести трансфер захисника донецького «Металурга» Василя Прийми. Щоправда, якщо Коноплянка був зіркою у «Дніпрі» і збірній України, то Прийма навіть не викликався до збірної, та й в «Торіно» місця в основі ще не завоював. А ось трансфер Бориса Тащі з «Чорноморця» в «Штутгарт» викликає запитання до одеситів. В Одесі Борис не потрапляв в основу і раптом — топовий європейський чемпіонат. З цих трансферів, можна зробити висновки, що в нашому футболі вміють виховувати хороших гравців, проте не завжди вміють їх цінувати і розвивати. Футболіст формується як спортсмен і особистість у юному віці, тож дуже багато залежить від того, хто знаходиться поруч у момент становлення.

Якщо говорити про полтавську «Ворсклу», то в останні роки наша команда рідко серйозно підпускає до основи молодих гравців з власного дубля. Яскравим свідченням цьому є той факт, що середній вік футболістів «Ворскли» перевищує 27 років. Вимушені недовготривалі виходи на поле Миколи Квасного і Яна Вічного — виняток, який лише підтверджує правило. У минулому році у структурі "Ворскли«відбулися певні кадрові зміни, внаслідок яких у клубі з’явився Вадим Мандрієвський, який почав тренувати команду U-19. З того часу полтавські юнаки ставлять рекорди за кількістю матчів без поразок і «сухістю».

До «Ворскли» Вадим Мандрієвський працював асистентом і навіть головним тренером у командах нижчих дивізіонів, проте у Полтаві, за словами самого тренера, в нього один з кращих періодів у житті.

— У вас неймовірне місто, — говорить про Полтаву Вадим Левкович. — В мене тут почалося практично нове життя, недарма чимало футболістів надовго тут осідають.

Разом з Вадимом Мандрієвським «жити по-новому» почала і юнацька команда «Ворскли». Про це і про багато іншого Вадим Левкович сьогодні розповів «Полтавщині Спорт»:

— Вадиме Левковичу, кожен тренер має спортивний азарт і хоче перемагати, проте перед тренерами у дитячо-юнацькому футболі стоїть інше завдання — готувати кадри для переходу на дорослий рівень. Як показує історія, поєднувати перемоги і вирощування єфективних гравців вдається не всім і не завжди. Чи вдавалося це вам?

— Дійсно робота тренера на такому рівні, це як дві шальки терезів. Напевно ніхто тне дасть однозначної відповіді, як втримати рівновагу між ними. Що стосується мене, то я вважаю, що найбільша перемога це бачити свого колишнього підопічного у першій команді і знати, що ти доклав до цього руку. Вони саме «підопічні», а не «вихованці». Виховують їх батьки, а ми просто розвиваємо в них футболістів.

— Зірки світового футболу заявляли про себе. Ліонель Мессі забив перший м’яч за «Барселону», коли йому ще не було 18-ти, Уейн Руні у тому ж віці вже забивав за збірну Англії га чемпіонаті Європи. Коли в Україні з’являться свої Мессі чи Руні, і чому їх досі немає?

— І Ліонель Мессі і Уейн Руні і багато інших зірок футболу виховувалися за певною, детально розробленою системою. Системне виховання бере початок з перших футбольних кроків. Мессі потрапив у «Барселону» в 14 років, і почав працювати системно. В українських клубах системного підходу до підготовки футболістів довгий час не було. Лише зараз він починає з’являтися. Коли мене запросили до «Ворскли», від першої команди пішов попит на власних виконавців і ми якраз зараз і починаємо будувати систему, яка б дозволяла виховувати класних футболістів для першої команди. Ми постійно тримаємо зв’язок з тренером дубля і з Василем Сачком, тож очікуємо, що найближчим часом система запрацює. Думаю, через кілька років і в Полтаві з’являться свої зірки.

— Можливо на виховання футболістів впливають інші соціальні чинники, зокрема зависокі зарплати? Молодий футболіст починає отримувати великі кошти і відсуває свій саморозвиток на задній план.

— Звісно в українському футболі така проблема є. Але фінансова політика клубів це теж частина тієї самої системи. Правильний розподіл зарплат і преміальних від керівництва клубу безсумнівно впливає і на зростання молодих футболістів і на поведінку дорослих.

— Скільки в середньому щомісяця отримують футболісти «Ворскли» U-19?

— Суму я Вам сказати не можу, так як це внутрішня інформація, але скажу, що приблизно на рівні прожиткового мінімуму. Для того щоб отримувати більше треба вийти на вищий рівень, себто U-21. Гроші залежать від зусиль і результату.

— Чемпіонат України серед команд U-19 став фоном для гучного скандалу. Одинадцять футболістів з юнацької команди луганської «Зорі» вигнали з клубу за участь у договірних матчах. Вам доводилося зустрічатися з «Зорею», чи не намагалися ваших хлопців підмовити на щось подібне?

— Можу сміливо сказати, що «Ворсклу» всі ці скандали обійшли стороною. Звісно, ми обговорювали цей випадок в колективі, але не більше того. В нас всі знають навіщо вони в команді і до чого варто прагнути?

— Чи досліджували Ви досвід іноземних колег у підготовці футболістів? Хто Вам імпонує, і щоб Ви принесли в полтавську команду?

— Мені подобається, як працюють німецькі клуби. Тому в Німеччини така сильна національна збірна. Німці — це класичний зразок системної роботи з молодими гравцями, від фізичного до ментального виховання. Також дуже хороша молодь в Іспанії, особливо в топ-клубах.

— У цьому сезоні двох ваших підопічних Назарія Муху та Івана Антонюка викликали до юнацької збірної України.

— Так, і я впевнений, що це лише «перші ластівки». Хлопці вперто працювали над собою, тому це зовсім не випадковість. Прийде час і вони відправляться до дубля, а згодом і до основної команди.

— Троє ваших підопічних вже цієї зими відправилися в дубль. Розкажіть про них

— Так, це наш капітан Богдан Мельник, який протягом сезону був лідером нашого колективу і своєю працею заслужив грати в дублі. Зрештою, він вже встиг провести за нього кілька матчів. Також з дублем тренуватиметься воротар Герман Улянюк — дуже цікавий хлопець, який нагадує воротарів «старої школи», і ще один юний талант Тарас Саків. І в даному випадку я теж впевнений, що це лише початок. Пройде час і ці хлопці гратимуть в першій команді і радуватимуть вболівальників.