Полтавця через розкол в українському дзюдо звільнили з посту старшого тренера жіночої збірної України

В'ячеслав Пилипенко

Здавалося б східні бойові мистецтва, це надзвичайно благородні види спорту і тут не місце інтригам. Проте як показує практика в Україні скандали пов’язані з людьми у кімоно трапляються не так вже й рідко. Не так давно хвиля протестів сколихнула федерацію тхеквондо, потім тренер-полтавець не зміг знайти спільної мови з українською федерацією кіокушинкай карате, і от зараз дійшла черга до дзюдо. Наш сьогоднішній спікер полтавець В’ячеслав Пилипенко — особистий тренер Дмитра Канівця і донедавна старший тренер жіночої збірної команди України. Проте, під кінець олімпійського циклу, В’ячеслав залишився без цієї роботи, а наші дзюдоїстки без багаторічного наставника. Що спричинило такі кадрові пертурбації напередодні Олімпіади нам розповів сам В’ячеслав:

Про те як все починалось

— В’ячеславе, розкажіть з чого почалися конфлікти на серед верхівки дзюдо з самого початку.

— У федерації дзюдо завжди були люди, які були незадоволені її роботою. Сформувався цілий осередок людей, які боролися за владу і за провідні тренерські посади. Щоб ви розуміли у Міністерстві є дві найвищі тренерські посади — державний тренер і головний тренер. Державний тренер відповідає за організаційні моменти, дитячі школи, менеджмент тощо. Головний тренер — курує тренувальний процес національних збірних. Поворотним моментом стала Олімпіада-2012 у Лондоні. Ті олімпійські ігри стали для нашої збірної невдалими, хоча до цього українці завжди показували високі результати. Не впоралася з навантаженням головна надія збірної — Георгій Зантарая. І тоді почалися відкриті виступи проти тих, хто працював на збірну. До цього ми всі працювали як один механізм, але після тих ігор почалося... Почалися виступи на телебаченні, заяви у пресі про те, що у цьому провалі винні тренери і їх треба міняти. По суті цю хвилю підняв Руслан Машуренко, колишній спортсмен. Вони хотіли призначити на Президента федерації свою людини. Проте тренери цього не підтримали. У підсумку Президентом федерації став Нурізман Аркалаєв. І все начебто налагодилось. Тренери знову запрацювали і все було добре до певного моменту.

— І що ж це за момент?

— Все змінилося коли на пост міністра спорту прийшов Дмитро Булатов. Почали ділити посади. Зазвичай кандидатів на посаду державного і головного тренерів висуває федерація, але всередині міністерства проходить конкурс. Федерація завжди висувала одного кандидата на кожну з них. Цього ж разу чомусь висунули кілька кандидатур. На посаду головного — Романа Гонтюка і Віталія Дуброву, державного — Володимира Походенко і Сергія Гайдая. Почалися дивні речі, люди яких висувала тренерська спільнота — програвали міністерський конкурс. Дійшло до абсурду, на посаду головного тренера взяли людину без відповідної вищої освіти, хоча це пряме порушення нормативних актів.

Карен Балаян

— Рядові тренери не довіряли своїм кураторам?

— Так, ми заявили, що не будемо працювати під керівництвом цих людей. Тоді нам вдалося добитися щоб головним тренером, який працюватиме безпосередньо з нами став Віталій Дуброва. Міністр Булатов до нас прислухався і запропонував головному Дуброві і державному Гайдаю написати заяву про звільнення і офіційно провести новий конкурс. Все це це відбувалося на рівні усних домовленостей. Таким чином Дуброва свого слова дотримав, а Гайдай, якого висунув той самий осередок незадоволених — ні.

— Тобто місце головного тренера все ж залишилося вакантним?

— Так і тоді ми проголосували за Віталія Дуброву і висунули його на пост тренера. І знову в останній момент виявилося, що подано ще одну кандидатуру, Карена Балаяна. Таємничим чином, переміг саме він, хоча ніхто зним працювати не хотів.

— Це сколихнуло нову хвилю протестів?

— Звісно, адже Карен Балаян був тим, хто у 2012-му році встав на трибуну і заявив, що тренери не гідні своїх посад і їх всіх треба міняти, а зараз він хоче керувати цими самими людьми і вже готовий з нами працювати. Ми висловили недовіру Карену Балаяну і попросили до закінчення олімпійського циклу не призначати нову людину. Міністром на той час був вже Ігор Жданов.

— Новий міністр погодився?

— Так, нам пішли назустріч. Балаян не міг заступити на посаду, адже в нас все трималося на довірі і авторитеті. До того ж спортсмени показували гарні результати. Були медалі на європейських та світових змаганнях.

— Але все ж щось пішло не так...

— Одного разу ми разом зі збірною полетіли в турне азійськими країнами. Це турне тривало три місяці. За цей час Балаяна затвердили на посаді. У грудні 2015-го коли була підсумкова тренерська конференція, перед нею Карен Балаян почав мені телефонувати і з’ясовувати стосунки. Потім мені заявили, що я маю жорстко позначити свою позицію.

— Ви зробили це на конференції?

— Тренери просто встали і заявили: «Карен, ми з тобою не працюватимемо». Після цього до мене підійшов державний тренер і запитав, чи не збираюся я часом звільнитися?

Про своє звільнення з роботи

— Розкажіть яким чином вас звільнили з посади старшого тренера жіночої збірної України?

— 24 грудня у нас була експертна нарада. Мої вихованиці написали листа з проханням щоб до кінця олімпійського циклу їх тренував саме я. Все це я показав на нараді. А після неї до мене підійшли Карен Балаян і Сергій Гайдай і заявили, що я маю піти зі збірної.

— Чим вони це аргументували?

— Сказали «всі йдуть і ти йди».

— І що було далі?

— Я вирішив, що так просто не здамся. Я заповнив новий контракт, владнав всі паперові формальності і поніс його в Міністерство, його мав підписати заступник міністра. Я залишив його у приймальні і пішов у новорічну відпустку.

— Далі з вашим контрактом трапилася пригода?

— Так, його «загубили», а потім з’ясувалося, що міністерство вирішило його не підписувати. Це було 4 січня. Я тоді вимагав надати мені наказ про моє звільнення.

— Отримали?

— Так, отримав 9 січня. І в цьому наказі було вказано, що мене звільнили 30 грудня, тобто ще в минулому році. Тоді мене і Віталія Дуброву звільнили. При цьому мене звільнили начебто «за обопільної згоди». І знову ж таки це порушення нормативних актів. Такі речі приймаються на засіданні тренерів. Зараз же людину на мою посаду ще не призначили. Дівчат тренує Анатолій Маркін, за 0,5 ставки. І це в олімпійській збірній за кілька місяців до ігор.

Зараз В’ячеслав Пилипенко судиться з державою. Перше судове засідання у Київському райсуді Полтави тренер програв.