Головний тренер «Полтава-Баскет»: «Наше завдання — збудувати команду, а вже потім спортивний результат»

Зліва направо: Надія Телешик, Тетяна Зозуля, Анна Степаненко, Юлія Старих

Баскетбол у Полтаві є популярним на аматорському рівні. Існує цілий чемпіонат для полтавських команд «Ліга Героїв», а також регулярно проводяться змагання зі стрітболу. А от на професійному рівні Полтава не багата командами. Серед чоловіків у Полтавщини лише один представник у чемпіонаті України це кременчуцький БК «Кремінь». У полтавському жіночому баскетболі ситуація довгий час теж була не найкращою. Та цього року можна спостерігати певний прорив — до Вищої ліги чемпіонату України заявилося одразу дві команди з Полтави — БК «Полтава» і «Полтава-Баскет». Тепер Полтава маємо не лише своїх представників у чемпіонаті України з баскетболу, а ще й справжнє дербі. Чарівні представниці однієї з цих команд — БК «Полтава-Баскет» погодилися дати ексклюзивне інтерв’ю «Полтавщині Спорт». Ми поспілкувалися з головним тренером команди Юлією Старих, її капітаном Анною Степаненко, баскетболістками Тетяною Зозулею та Надією Телешик.

Про те як створювалася команда

Ж: Юліє, Ви напевно наймолодший головний тренер професійної команди, якого я коли-небудь зустрічав (Юлії Старих 23). Кого Ви тренували до «Полтава-Баскету» і як пролягав ваш шлях до коуча команди вищої ліги?

Юлія Старих: Я тренувала маленьких дітей у ДЮСШ № 2. Одного разу у нас з дівчатами з’явилася ідея створити команду і своїми силами це зробили.

Ж: Напевно це було непросто в сучасних реаліях?

Юлія Старих: Команда «Полтава-Баскет» вже існувала у 2011-му році, а потім з фінансових причин зникла. Минулого року ми вирішили її відновити і зібрали так би мовити групу однодумців. Це дівчата, які були готові безкоштовно грати у баскетбол, присвячувати цьому свій час і витрачати кошти на виїзні матчі. Ми просто скидалися командою і їхали на виїзди. Було важко, але ми впоралися. До речі, ідею відновити «Полтава-Баскет» мені підкинула якраз Таня Зозуля.

Тетяна Зозуля: Так, ми знали багатьох талановитих дівчат, які в принципі можуть грати на рівні чемпіонату України.

Юлія Старих: Ми зв’язалися з дівчатами, одразу пояснили, що грати доведеться безкоштовно і всі витрати брати на себе. Що особливо приємно, дівчата погодилися на такі умови. Це означає, що вони дійсно люблять баскетбол.

Ж: В такому режимі пройшов рік. Зараз щось змінилося?

Юлія Старих: Так, тепер нам дещо легше. Зі своїх виступів ми як і раніше не маємо жодного матеріального зиску, але Федерація баскетболу Полтавської області оплачує нам виїзди, оренду залу та інші видатки.

Ж: В кого ви орендуєте зал?

Юлія Старих: Ну знову ж таки це робимо не особисто ми, а обласна федерація для нас. У Полтавського національного педагогічного університету. У них на кафедрі фізкультури си тренуємося і проводимо домашні матчі. Щоправда через те, що зал не наш — як такого графіку тренувань у нас не має. Ось зараз коли ми спілкуємося, команда мала б тренуватися, але у спортзалі за дорученням ректора студенти репетирували якийсь художній номер. Тож наше тренування довелося перенести. Таким чином ми збираємося двічі на тиждень, в той час як інші команди — шість разів.

Ж: Ви говорили про те, що у команді є дівчата-школярки.

Юлія Старих: Так, працюємо на перспективу. Хотілося б щоб у нас команда існувала безперервно. Все-таки треба розуміти, що жінки рідко затримуються у спорті надовго. У нас всі молоді у віці 20-23 років. Якраз вік для того щоб виходити заміж, створювати родини, народжувати дітей. Якщо у команди немає перспективного кадрового резерву, вона може легко зникнути.

Про завдання і амбіції

Ж: Заявляючись до вищої ліги ви напевно ставили перед собою та перед командою певні завдання.

Анна Степаненко: Першочергове завдання — відіграти цей сезон краще ніж попередній і набратися досвіду. Награти дівчат-школярок і розвивати жіночий баскетбол у Полтаві.

Ж: Тобто завдання потрапити до Суперліги перед вами поки що не стоїть?

Юлія Старих: Ні, таких завдань поки що немає. Для цього необхідні і більші фінансові вливання і потужне кадрове підсилення. Ми до такого не готові. Та й взагалі, для виступів у Суперлізі треба запрошувати спортсменок з інших міст. Ми ж хочемо побудувати ПОЛТАВСЬКУ команду з ПОЛТАВСЬКИМИ баскетболістками. Грубо кажучи, наше завдання — збудувати команду, а вже потім спортивні результати.

Ж: Дівчата, у кожного спортсмена є якась виключно спортивна мрія. Футболісти мріють про золотий м’яч, бійці ММА — виступати у UFC. А про що мрієте ви?

Юлія Старих: Я не мрію про щось захмарне. Хочу, щоб наша команда жила, розвивалася і прогресувала, а разом з нею і увесь полтавський баскетбол. Хочеться, щоб командою «Полтава-Баскет» у Полтаві пишалися.

Ж: Ви зараз говорите більше не як спортсмен та тренер, а як менеджер.

Юлія Старих: Напевно так і є. Я у нас і тренер, і гравець, і менеджер (сміється).

Ж: Дівчата, а про що мрієте ви?

Надія Телешик: Потрапити до національної збірної (сором’язливо посміхається)

Анна Степаненко: Якщо говорити про найближче майбутнє, то хотілося б щоб наша команда відпрацювала всі елементи і грала дружно і злагоджено. Поки що мої мрії не заходять далеко.

Тетяна Зозуля: Перш за все, хочеться зарекомендувати свою команду, щоб люди в нас повірили і приходили на матчі підтримувати нашу команду. 

Про протистояння з бердянською «Чайкою»

Ж: У цьому сезоні у першому турі вищої ліги ваша команда двічі поступилася у Бердянську тамтешній «Чайці». Якщо коротко охарактеризувати ці поєдинки, які плюси і мінуси своєї гри ви можете виділити?

Юлія Старих: Із плюсів можу зробити дівчатам комплімент за самовіддачу. Не було практично жодного моменту, у якому б нам забракло бажання. Не було такого, що хтось не захотів піти на підбирання чи поберіг себе. Всі боролися, навіть отримували ушкодження. Також можу сказати, що ми були згуртованою командою і показали себе гідно. Першу гру програли з великою різницею, але у другій змогли дати бій. З мінусів — у суперниць була значно краща фізична підготовка. Це пов’язано якраз з малою кількістю, запізнювалися у захисті. У другому матчі ми програвали 23 очка, але скоротили відставання до −1, і на жаль «посипалися» в останній четверті.

Анна Степаненко: Напевно у другому матчі нас рухав вперед сором за те, що ми провалилися у першій грі. Але другу хоч і програли, а все ж винесли з неї кілька приводів для гордості. Ми змусили суперниць і вболівальників понервувати.

Про баскетбол у Полтаві і вболівальників

Ж: Зараз у Полтаві є справжнє жіноче баскетбольне дербі. Адже у вищу лігу крім вас заявилася ще одна команда — БК «Полтава». Ви вже відчуваєте дух запеклого суперництва? Знаєте, як говорять про Манчестер. Сьогодні він червоний, а завтра синій.

Юлія Старих: От ми з ними скоро зіграємо, тоді й відчуємо (сміється). Поки що ж ми практично не перетиналися, тому й запеклої ворожнечі чи якогось особливого ставлення до цієї команди в нас не виникло.

Ж: Чи можна сказати, що баскетбол у Полтаві є масовим явищем? Чи ходять до вас на ігри сторонні вболівальники, щоб не друзі, і не родичі?

Юлія Старих: «Ні, баскетбол у Полтаві на жаль не масовий. Наш вид спорту серйозно програє футболу і волейболу. Можливо якраз масовості і не вистачає. Іноді буває так, що приїжджаєш на виїзну гру в інше місто, а там заповнені трибуни. Вболівальники з плакатами скандують якісь кричалки, б’ють в барабани. Аж мурашки бігають по шкірі. Це навіть трохи тисне психологічно. От в такі моменти думаєш, а було б круто мати такий самий ажіотаж у Полтаві.

Надія Телешик: Я деякий час грала у Бердянську і там завжди була підтримка на високому рівні. Це невелике містечко, де немає наприклад футболу. Проте баскетбол там серед пріоритетних і улюблених видів спорту.

Ж: Зараз у кожної з вас є можливість звернутися до своїх вболівальників і запросити їх на матчі вашої команди.

Тетяна Зозуля: «Всім привіт! Приходьте на баскетбол і підтримуйте нас. Я обіцяю, що на кожна гра буде для вас хвилюючою і подарує всю палітру емоцій. Ми команда непередбачувана, можемо десь програвати, але потім порадувати себе і вас перемогою»

Тетяна Зозуля

Анна Степаненко: «Хочу наперед подякувати будь-кому, хто прийде до нас. Ми завжди раді вам на своїх матчах і зробимо все для того, щоб і ви раділи нашим успіхам»

Анна Степаненко

Надія Телешик: «Кажуть, що вдома і стіни допомагають. Але якщо допомагають не лише стіни, а ще є люди для яких твоя гра щось означає, хочеться працювати ще більше і грати ще краще. Приходьте до нас на матчі, ми будемо вам дуже раді.»

Надія Телешик

Юлія Старих, головний тренер: «Шановні вболівальники, запрошую вас на домашні матчі „Полтава-Баскет“. Обіцяю, що буде цікаво. Давайте підбадьорювати і гнати команду вперед разом.»

Юлія Старих

Наступні матчі БК «Полтава-Баскет» зіграє 22 і 23 листопада. Це і буде вищезгадане дербі з БК «Полтава».