Олексій Матюшенко: «спорт це не заняття, а стиль життя» (частина 2)
Продовження ексклюзивного інтерв’ю зі спортивним меценатом і держслужбовцем Олексієм Матюшенком
Коли проходить якесь гарне спортивне дійство, увага глядачів прикута до спортсменів, рідше тренерів. У деяких випадках в центр уваги стають арбітри. Організатори і спонсори зазвичай залишаються в тіні, обмежившись тим, що скажуть кілька слів на завершення дійства, а ще спортсмени можуть їм публічно подякувати. Наш співрозмовник — колишній пауерліфтер, а нині спонсор і організатор богатирських турнірів на Полтавщині Олексій Матюшенко. У першій частині інтерв’ю він розповів, як складався його шлях спортсмена, тепер же Олексій Володимирович розповів як спорт допоміг йому у бізнесі та політичній діяльності, а також про збірну команду області з богатирських ігор.
— Олексію Володимировичу, коли ви закінчили свої виступи як спортсмен ви почали заробляти на мобільному зв’язку.
— Почнемо з того, що я займався підприємництвом ще з університету. В мене був спортивний клуб «Атлант». Це було від любові до спорту. А от щодо мобільного зв’язку, то тут я просто пішов у ногу з часом. Тоді. На початку 2000-х в Україні активно розповсюджувався мобільний зв’язок і це був своєрідний тренд. Я розробив мережу магазинів мобільного зв’язку, а потім став дестриб’ютором мобільного зв’язку. Ми охопили чотири області і це вже було досягнення.
— Пізніше ви почали займатися політичною діяльністю. Що підштовхнуло вас до такого рішення?
— Спорт і вплинув. Коли я ставав депутатом Гадяцької районної ради, я йшов туди з конкретною метою, увійти в комісію фізичної культури і спорту і розвивати цю галузь. Одна справа ходити по кабінетах і просити дозвіл на проведення якихось змагань у якості простого організатора, а інша — у якості депутата. До того ж можна було показати власним прикладом. Що депутати не лише говорять і б’ються, а можуть щось робити.
— З якими труднощами довелося зіткнутися?
— Спочатку було багато чого незрозуміло. Перший рік я був не надто активним депутатом. Розбирався, як працює рада, адміністрація і які повноваження у депутатів. Потім стало легше. Я не розчарований, адже зумів досягти всього, чого тоді хотів. Зараз ми під егідою Гадяцької РДА ми проводимо змагання з богатирських ігор, чемпіонат з мотокросу тощо. В Гадячі в нас такі заходи вже збирають стадіони. Нещодавно ми провели богатирські ігри і в Полтаві.
— А обласна влада підтримує ваші ініціативи?
— Так, на тих же богатирських іграх в Полтаві ми отримали повну підтримку в плані реклами. Анонсів у ЗМІ, звукового оформлення шоу тощо.
— Розкажіть, що власне являють собою богатирські ігри і чим вони відрізняються від стронгмену?
— Стронгмен і богатирські ігри подібні за собою і їх часто ідентифікують як одне і те ж, проте насправді вони дещо різняться. Передусім там трапляються розбіжності у вправах. Вправи у стронгмені нагадують пауерліфнинг — «колода», коромисло, гантелі тощо. Богатирські ігри це такі вправи як снукер, тяга автомобіля і тому подібне. Це більше шоу, аніж спорт. Стронгмен же більше схожий на «Арнольд Класік».
— Розкажіть про збірну команду полтавської області?
— Після того, як я познайомився з президентом федераці мас-рестлінгу, ми почали формувати команду Полтавської області і зібрали до неї кращих атлетів. Дехто з них через старі травми не буже виступати як пауерліфтер, проте у богатирських турнірах виступають доволі вділо.
— Якщо взяти становище силових видів спорту на Україні, яке воно?
— У нас є багато сильних спортсменів. І пауерліфтерів і гирьовиків, але вони не відомі і не розпіарені. Проте, якщо хочеш пропагувати себе і свій вид спорту, ніхто не заважає проводити виїзні турніри, де люди могли б побачити видовище.
— Зараз ви голова Гадяцької РДА, що стало з вашим бізнесом, адже згідно до законодавства поєднувати підприємницьку діяльність і держслужбу не можна?
— Всі мої проекти за формою власності є товариствами і коли я став депутатом, я повиходив з них. Мені пощастило з діловими партнерами, ті хто зараз опікується цими підприємствами надають спонсорську підтримку турнірам, які я організовую.
— В українській політиці, хай навіть на місцевому рівні можлива «чесна гра»?
— Звісно, можлива. Існує багато проблем з децентралізацію з мобілізацією та іншими нагльними питаннями, але є певна адміністративна машина і вона працює. Розумієте, ніхто ж нікого не примушував бути чиновником. Я знав на що йшов і всі знали, тому ми були готові до проблем і налаштовували себе на чесну плідну працю.
— Невеличкі штрихи до портрету. Чи є у вас ще якісь захоплення?
— Я займався мотокросом і off-road. Також я зараз я навчаюся в юридичній академії, і вчу англійську, тому багато вільного часу не маю.
— Що любите дивитися, читати, слухати?
— читаю я переважно бізнес-літературу. Люблю дивитися комедії з Уілом Смітом. Слухає різну музику, з українських найбільше люблю «ОЕ», «ТІК» та «Дзідзьо».