Віталій Косовський: «У футболістів боязнь грати, їх щось сковує»

Сьогодні у Полтаві «Ворскла» програла «Десні», в рамках тринадцятого туру УПЛ. Після матчу головний тренер ворсклян відповів на запитання журналістів.

Коментар по грі

«Я вважаю, що нічия була б більш справедливим результатом. Була рівна гра, багато боротьби. Ми мало створили в атаці, але я б не сказав, що суперник створив якусь агресію. Але ми пропустили гол зі стандарту і програли матч».

Запитання від журналістів

— Чому команда на своєму полі грала другим номером і чому не намагалися бити з дальньої дистанції?

— Завдання грати другим номером не було. Ми планували зустрічати суперника в центральній зоні, а по можливості вище. В деяких епізодах це виходило. Але знову ж таки, коли ми високо піднімалися, суперник вибивав м’яч, а ми програли багато підборів. Хотілося б, щоб ми краще контролювали м’яч, грали більш впевнено та сміливою Але цього не вийшло.

— Ви провели гарний матч з «Колосом», де дійсно контролювали м’яч і матч. Куди сьогодні це все поділося?

— Напевно, річ у психологічному тиску, адже була велика відповідальність за результат. Як не кажи гравцям, що ми можемо спіймати динаміку гри і перехопити ініціативу, та для цього слід докласти максимум зусиль. Напевно, сьогодні гравці були недостатньо сконцентровані, особливо при стандартах.

— Пропущений гол зі стандарту і другий тайм, який значно слабший ніж перший, це вже стара тенденція. Ви багато говорити про психологію, та чи можна вирішити психологічні проблеми, не вирішивши ігрові?

— Це все взаємопов’язано. Звісно, коли ти перемагаєш і все виходить, психологічно легше. Але зараз є певна нервозність. Тут багато факторів.

— Як взагалі виглядають так звані «психологічні проблеми»? Що стоїть за цим поняттям? Можливо на футболістів тиснуть ЗМІ, можливо вони бояться, можливо навпаки перегорають? Що конкретно з ними відбувається?

— Все ж коли щось не виходить, є певна нервозність. Напевно це якась боязнь грати. Я постійно кажу, що треба активніше працювати на полі, перебудовуватися, бути сміливішим, агресивнішим. Напевно, у кожному з футболістів є якісь речі, які його сковують. Немає роботи з м’ячем. По структурі ми сьогодні були дисципліновані. Але знову ж таки, мало ударів по воротах. Чому? Будемо говорити з хлопцями, обговорювати це.

— Влітку до команди приєдналося троє легіонерів — албанський нападник Рубін Хебай, француз Пап-Альюн Ндіайе та вихованець «Барселони» Хуан Мануель Гарсіа Рей. Клубна прес-служба подавала ці трансфери, як гучні, мовляв прийдуть кваліфіковані футболісти, суперталанти, підсилять команду. Одному з них 22 роки, двом по 21, тобто вони вже за віком переростають дубль. Ви в будь-якому разі, знали про ці трансфери, і навіть якщо не ініціювали їх, то принаймні погодилися. Перше коло позаду, а ніхто з цієї трійці не те що не підсилив команду, а навіть не став хоч якось помітним. Що з ними не так?

— Хуанма на третій день травмував бокові зв’язки. Там все значно серйозніше ніж хотілося б. Рубін Хебай отримав ушкодження передньої поверхні стегна. Він вже працює у загальній групі і ось-ось на підході. Сьогодні я вирішив не брати його до основної обойми, адже був ризик, що ми втратимо його на ще довший період. Щодо Альюна — є здорова конкуренція, і він наразі її програє і не потрапляє у 18-ку.

— Ми зараз на дні. За рахунок чого ми будемо звідти вибиратися?

— Звісно, за рахунок бажання у тренувальному процесі і самовіддачі. Важко виходити із цієї ситуації. Але ми не опускаємо руки. Всі розуміють, що треба працювати ще більше і ще наполегливіше.

— Те що зараз відбуваються з командою має лише футбольні причини чи й не футбольні теж?

— Я розумію про що ви. За моєю інформацією, там не має жодних питань. У гравців все в порядку, всі хто мають контракти, отримують зарплату і вчасно.