Що не так з «Ворсклою» Юрія Максимова

Фото з офіційного сайту «Ворскли»

22 липня «Ворскла» стартує у Лізі Конференцій. Цей вихід у Єврокубки вкупі з фіналом Кубка України 2019/2020 — настали після приходу до керма команди Юрія Максимова. Вони стали справжнім святом на фоні попередніх результатів: коли Максимов лише прийшов у «Ворсклу» команда була на останньому місці турнірної таблиці. Тренер змінив ігрову модель «Ворскли», розвантажив гравців психологічно й це принесло прогрес. Ну а на фоні ефективного, проте одноманітного Василя Сачка та ніякого Віталія Косовського, пластичний тренер Максимов взагалі виглядав ледь не ідеальним наставником. Але є кілька «але» і про них — нижче.

Ліга Конференцій — результат дивовижного фарту ворсклян

Серед українських вболівальників надзвичайно поширеним є прислів’я «гра забудеться — результат залишиться». Так спрацювало і з «Ворсклою» Юрія Максимова. Команда вийшла у Єврокубки і це добре — так. Чи була вона при цьому переконливою і чи продемонструвала свій високий рівень — ні.

Команда Юрія Максимова запам’яталася не лише перемогами, а й втратами «своїх» очок у матчах з аутсайдерами. Впродовж попереднього сезону очки у команди Максимова відбирали такі команди як «Рух», «Інгулець», «Минай» та ФК «Львів». При чому львів’яни перемагали «Ворсклу» ще до приходу Анатолія Безсмертного. Лише одне очко команда змогла взяти у матчі з «Дніпром-1». У поєдинках з конкурентами теж не все було добре. Ворскляни спромоглися на лише одне очко з «Десною», зазнали розгрому від «Колоса» і лише з командою Віктора Скрипника «Ворскла» грала вдало. Про матчі з «Динамо» Мірчі Луческу й говорити нічого. Це був повний провал.

У підсумку — в останньому турі надмотивована «Ворскла» з величезними потугами виграла в того ж таки «Миная» (вже команди Першої ліги), і вийшла до Ліги Конференцій в першу чергу завдяки тому, що «Маріуполь» наколотив чотири голи «Десні». Ще раз: у вирішальний момент Єврокубки ворсклянам приніс збіг обставин. Це не скасовує того прогресу, якого команда досягла за час роботи Юрія Максимова, але допомагає оцінювати його роботу більш об’єктивно.

Дисципліна, слова, картки...

У «Ворскли» були проблеми з дисципліною і психологічною стійкістю. Про це говорять щонайменше три речі: велика кількість червоних карток, нестабільна гра футболістів й неоднозначні висловлювання тренера після матчів.

За чемпіонат футболісти «Ворскли» заробили вісім червоних карток — найбільше в чемпіонаті. При цьому майже всі вони конвертувалися із двох жовтих, а значить їх можна було уникнути. Вісім карток за 26 турів це означає, що фактично у кожному третьому матчі команда залишалася у меншості. А це не лише проблеми під час конкретного матчу, а й дискваліфікація для футболіста на наступні ігри.

Легіонери Луїзао, Альюн та Якубу — найбільш нестабільні ланки команди Юрія Максимова. Особливо це стосується Альюна, в якого вдалі матчі перемежовувалися з провальними постійно. А оскільки Юрій Максимов грає у три захисники — француз так чи інакше опиняється на ключових ролях, адже ще одного подібного високого бека у «Ворскли» просто немає.

Окрема тема — неоднозначні висловлювання тренера. На початку сезону і клуб, і тренерський штаб, і команда декларували завдання — участь у Єврокубках. Але коли з виконанням цього завдання почалися труднощі, після важкої перемоги над «Львовом» у 21-му турі Юрій Максимов видав таке:

«А у нас стояло завдання потрапити в єврокубки? У мене своя думка, будемо старатися»

Або згадаємо коментар після беззубої виїзної поразки від «Динамо»:

«Я в перерві сказав: якщо хоч раз по воротах влучите, то я буду задоволений. Степанюк влучив, все — я задоволений».

Чи можуть такі публічні висловлювання когось мотивувати чи згуртувати, чи дати розуміння про причини тих чи інших результатів — ні. Чи можуть збентежити? — Цілком. Чи означає це, що головний тренер - ментальний лідер і вожак колективу - сам "поплив" ? - Питання. 

Максимов і Єврокубки

Ще одна важлива деталь — єврокубкові тренерські походи Юрія Максимова. Нинішній наставник ворсклян брав участь у кваліфікаційних раундах Ліги Європи з двома клубами — донецьким «Металургом» та азербайджанською «Кешлею». В обох клубах ці міжнародні походи були вкрай невдалими. «Металург» Максимова вилетів від албанського «Кукесі». А з «Кешлі» Максимова звільнили після розгрому в вильоту з Єврокубків від мальтійської (!) команди «Бальцан».

Нинішня «Ворскла», можливо, не поступається за силою «Кешлі» (приміром, саме туди пішов бразилець Артур, який у Полтаві не заграв), але в той же час — не факт, що є сильнішою за тогочасний «Металург» за який грали Микола Морозюк, В’ячеслав Чечер та Жуніор Мораес. Фактично, зараз перед Юрієм Максимовим стоїть завдання — вийти на новий рівень у тренерській кар’єрі. Очевидно, що керівництво клубу довіряє наставнику й чекає, що цього разу у Юрія Вільйовича буде «не так як завжди«.Чи є для цього передумови — сказати важко.

«Ворскла» найпершою з українських команд стартує у Лізі Конференцій, проте у команди лише один новачок і досі невідомий розклад зборів та спарингів. Так само з клубу не чутно конкретики стосовно чинних футболістів — кращого бомбардира Владислава Кулача та нестабільного, але поки ще важливого, Альюна.

Зовсім скоро розпочнеться сезон і ми про все дізнаємось і все побачимо, але прямо зараз, очікування Єврокубків стоять поряд з важливими питаннями, на які немає відповідей.