ФК «Полтава» знімається з чемпіонату: вимушений крок чи черговий «крик душі» президента клубу?

15 грудня Україну облетіла звістка, що ФК «Полтава» збирається знятися з чемпіонату України з футболу де клуб виступав у першій лізі. При цьому клуб не просто говорить, що знімається, а заявляє, що робить це через неможливість співпраці з полтавськими органами місцевого самоврядування. Спочатку цю інформацію у своїй конференції на одному з сайтів виклав відомий український журналіст Артем Франков. Пізніше про це повідомив офіційний сайт ПФЛ, опублікувавши лист-звернення ФК «Полтава» до ПФЛ з причинами подібного кроку. Давайте разом пригадаємо їх:

1) Клуб не має можливості створити належні умови для відкриття та якісної роботи дитячо-юнацької футбольної школи в структурі клубу, а саме відсутня необхідна інфраструктура (футбольні поля, сучасні роздягальні і т. д). Це питання залишилося поза увагою Кабінету Міністрів України та інших компетентних органів. До цього часу клубу не надано дозволу на відведення земельної ділянки біля бази ФК «Полтава за адресою: Полтавський район, с. Копили, вул. Здоров’я, 1 для влаштування нових футбольних полів;

2) Клуб не має можливості створити комфортні та безпечні умови для футбольних команд та вболівальників під час проведення ігор, а саме майже три роки в зв’язку з недосконалістю в земельному законодавстві України та небажання компетентних органів вирішувати проблемні питання, клуб не може оформити право користування земельною ділянкою (стадіон «Локоматив») за адресою: м. Полтава, вул. Пролетарська, 29б, для проведення реконструкції стадіону;

3) Будівництво нового сучасного стадіону в кварталі обмеженому вулицями Енгельса, Пушкарівською та Артема в м. Полтаві тривалий час не вирішується, оскільки органи місцевого самоврядування зволікають з розглядом питання щодо виділення для цього земельної ділянки.

Пізніше така сама заява була опублікована і на офіційному сайті клубу. Це вже не перший подібний демарш від Леоніда Соболєва, тож багато хто поставився до цих заяв скептично, проте пізніше нам стало відомо, що клуб офіційно звільнив всіх футболістів. Здавалося б, бідний футбольний клуб потерпає від байдужості місцевих чиновників, що є неймовірною «зрадою» і «ганьбою» і треба швидко йти і рятувати команду. Проте рятувати чомусь ніхто не спішить, ні чиновники, серед яких немало любителів футболу, ні ПФЛ, ні вболівальники. Давайте спробуємо розібратися чому.

Як все починалося: від амбіцій до проблем

Одного дня у далекому 2007-му році зібралися троє дорослих чоловіків і заснували футбольний клуб «Полтава». Це були тодішній мер Полтави Андрій Матковський, відомий футбольний тренер і функціонер Віктор Пожечевський і підприємець Леонід Соболєв.

— Нас зібрав разом Матковський, — розповідає Віктор Пожечевський. — Він представив мені Леоніда Давидовича і сказав, що ця людина буде давати гроші на утримання команди. Мені ж запропонували роль почесного президента. Ми тоді за місяць зібрали людей і утворили команду. Футболістів як таких не було, ми буквально зібрали команду на кременчуцьких пляжах. Спочатку Леонід Соболєв не надто цікавився футболом і був просто спонсором, проте після першого нашого сезону у другій лізі він справді «захворів» футболом і почав переживати за команду. Потім він став робити серйозні вливання в клуб і клуб почав розвиватися. Так ми вийшли до першої ліги. Леонід Соболєв почав спонсорувати не лише свою команду, а й у футбол взагалі. Зокрема він власним коштом відремонтував стадіон «Локомотив», побудував заміську базу в Копилах з дорогим штучним газоном. Років зо два тому, Леонід Соболєв вирішив серйозно зайнятися будівництвом нового стадіону. Він привіз з Білорусі готовий проект стадіону «Борисов-Арена» (та виступає білоруський гранд «БАТЕ») і хотів за цим проектом збудувати арену і в Полтаві. Треба було вирішити питання з землею. У підсумку Леонід Соболєв займався питаннями щодо земельної ділянки під новий стадіон (той самий квартал обмеженому вулицями Енгельса, Пушкарівською та Артема. Авт), а мене попросив домогтися розширення землі навколо бази в Копилах, щоб побудувати ще кілька нових полів.

Далі за словами Віктора Пожечевського вирішити питання з землею не вийшло ні у Соболєва, ні у самого Віктора Олександровича. Пожечевський, отримавши підтримкою голови ОДА і всіх полтавських інстанцій, мав ще отримати «добро» від Кабінету Міністрів, адже територія навколо бази у Копилах є рекреаційною і засадженою лісом. Проте у Києві на його листи і прохання так ніхто і не відповів. Що стосується Соболєва, то в нього теж нічого не вийшло, хоча тут домовлятися треба було виключно з місцевими органами самоврядування.

— Зараз в Україні багато клубів знімаються з чемпіонату через відсутність коштів, — підсумував Віктор Пожечевський, — проте лише у нас можливо таке, щоб клуб покидав футбол через те, що людині, яка добровільно інвестує у футбол не дають це зробити.

 А команда тим часом грала у першій лізі і спокійно себе почувала у середині турнірної таблиці. Піднятися вище їй не допомагала ні надсучасна база ні світлі прагнення керівництва.

Незрозуміла кадрова політика ФК «Полтава»

Ми з’ясували, що чіткий план інфраструктури клубу існував. Принаймні він жив у голові Леоніда Соболєва. Давайте ж тепер поглянемо чим жила власне команда.

Анатолій Безсмертний

За всю історію ФК «Полтава» лише дві людини протримались на посту головного тренера довше ніж два роки. Йдеться про першого наставника Олександра Омельчука та останнього в. о. головного тренера Анатолія Безсмертного, який двічі заступав на посаду керманича. Ілля Близнюк, Олег Федорчук та Юрій Малигін через рік-два тренерської роботи відправлялися у відставку. Так само тасували і склад команди. Футболісти практично кожного сезону мігрували в команду і з неї. Ось і зараз, коли ми зв’язалися з основним воротарем команди Максимом Кучинським (між іншим автором кращого голу минулого сезону у першій лізі), виявилося, що з ним місяць тому просто розірвали контракт. Чи можливо з таким підходом побудувати сильну команду, яка добиватиметься підвищення в класі — питання спірне. Принаймні історія українського футболу про такі приклади мовчить. А от зворотний приклад є — донецький «Олімпік». За словами Олексія Дитятьєва, який довгий час виступав за донецьку команду, саме за рахунок того, що клуб і команда діяли одним згуртованим колективом, донеччанам і вдалося за дев’ять років пройти шлях від другої ліги до УПЛ.

Конфлікти пов’язані з персоною Леоніда Соболєва

З того часу, як підприємець Соболєв почав опікуватися ФК «Полтава» він встиг посваритися з багатьма людьми з різного приводу. Першим спадає на думку конфлікт з керівником крупної будівельної компанії-забудовника «Полтаватрансбуд» Олексієм Ландарем через багатоквартирний будинок біля стадіону «Локомотив». Віктор Пожечевський розповідає, що Соболєв пропонував Ландарю викупити перші поверхи будинку під роздягальні для футболістів, але там були вже продані квартири, тож Ландар відмовив. Таким чином ми маємо один вихід зі стадіону замість двох і багатоповерхівку, споруджену впритул до спортивної споруди. До судових суперечок справа не дійшла, проте «осад» від конфлікту залишився.

З Андрієм Матковським у Леоніда Соболєва були добрі стосунки, вони кінець кінцем разом започаткували футбольний клуб, засновниками якого виступили і депутати міської ради. Навіть заміська база ФК «Полтава» в Копилах, розміщена поруч з дачною ділянкою Андрія Матковського. Проте у 2010-му році, коли Соболєв вперше «знімався» з чемпіонату, бізнесмен публічно заявив, що Андрій Матковський не виконує своїх обіцянок перед клубом. Тоді, коли у кріслі мера Андрія Матковського замінив Олександр Мамай, депутати перестали бути співзасновниками, а Олександр Мамай публічно назвав клуб «чемоданом без ручки». Єдиний, хто тоді виступив на підтримку клубу був Олександр Удовіченко, який перебував на посту голови Полтавської ОДА.

Ну і звісно ж, як кожний порядний президент українського футбольного клубу Соболєв не міг не вступити у конфлікт стосовно незадовільного суддівства. У тому ж 2010-му році ФК «Полтава» знову погрожував знятися зі змагань, але вже через суддівський скандал. Соболєв був незадоволений діями арбітрів у матчі «Полтави» і «Олімпіка» і на нервах знову оголосив про «зняття» команди. Команда так і не покинула чемпіонат, проте «осад» залишився. У 2012-му Леонід Соболєв взагалі втратив межу і погрожував головному тренеру чернівецької «Буковини» Вадиму Зайцю та його футболістам.

— Ваш президент... Як його прізвище? Соболєв? Він вчора мені особисто погрожував. Сказав, що прийдуть якісь хлопці, поламають мені ноги та винесуть з Полтави, розповів Заяць. Як тоді сказали у «Буковині», суперечка спалахнула після прохання гостей надати їм поле для тренування.

Тож у підсумку маємо президента клубу, який за відносно короткий час встиг кілька разів пригрозити зняттям команди з чемпіонату, посваритися з місцевими підприємцями та чиновниками і спричинити скандал у першій лізі.

ФК «Полтава» не працює з вболівальниками

До депутатів полтавської міської ради можна ставитися по-різному, проте коли ми запитали у лідерів п’яти фракцій, чи готові вони зараз підтримати Леоніда Соболєва і ФК «Полтава», жоден з них не сказав «ні». Хтось активно підтримав президента "Полтави«і закликав зробити це інших, хтось сказав, що готовий надати підтримку, але за детального вивчення всіх економічних аспектів питання. Якщо провести адекватний діалог з депутатами, то можна було б усунути дві з трьох проблем, які зараз декларуються, як причини того, що ФК «Полтава» покидає футбол. Місто може дати клубові землю, а що може дати клуб місту?

У ФК «Полтава» немає дитячої школи, де б зараз займалися маленькі полтавці, щоправда, клуб іноді дозволяє тренуватися і проводити матчі на своїх полях вихованцям ДЮСШ «Молодь». До речі вихованців «Молоді» можна часто побачити у формі ФК «Полтава» на різноманітних дитячих турнірах Полтави та області. Але це ніщо у порівнянні з тим, що у клубу немає найголовнішого, вболівальників.

Домашні матчі ФК «Ворскла» рідко радують великою кількістю глядачів на трибунах, але якби раптом подібна ситуація склалася у «Ворскли», то можна побитися об заклад, що знайшлося б кілька сотень полтавців, які б прийшли під стіни міської ради, і голосно розповіли Мамаю і депутатам, хто тут «чемодан без ручки». Зараз же жодної вболівальницької активності ми не бачимо. Якщо відвідати кілька матчів ФК «Полтава», то можна побачити: невеликий фан-сектор з барабанами і «кричалками», пенсіонерів і школярів, людей, які тісно пов’язані з полтавським футболом. Звісно трапляються на матчах і молодь і студенти і т. д. Проте це швидше виняток, аніж правило. Це при тому, що вхід матчі ФК «Полтава» безкоштовним. Встановіть платний вхід і добра половина студентів, школярів і пенсіонерів відсіється. А продаж квитків, це одне з джерел прибутку футбольного клубу. На вулицях Полтави важко знайти афіші з анонсами матчів ФК «Полтава», у соціальних мережах клуб теж ніколи не був надто активним. Жодної реклами від функціонерів «Полтави» не видно, пропаганди футболу, спорту чи здорового способу життя ми теж не помічали. Навіть «Ворскла», яку частенько лають за інертне ставлення до вболівальників, організовує зустрічі новачків з фанами, благодійні аукціони тощо. Може здатися, що справа виключно у класі команд. Проте в Україні є приклади, коли на першу лігу ходив повен стадіон. Зокрема коли одеський «Чорноморець» виступав у першій лізі, його маленький домашній стадіон «Спартак» (тоді ще не було стадіону «Чорноморець») був заповнений вщент.

Фанати ФК «Полтава»

Тож що ми маємо? Клуб без дитячо-юнацької школи, вболівальників і стабільного складу, зате з конфліктним президентом, який замість пошуків компромісу з депутатами, постійно вдається до шантажу. Якщо пан Соболєв схаменеться і почне працювати на залучення вболівальників і звертатися до влади, то клуб може вижити, а Полтава у перспективі стане одним з небагатьох міст України, де буде можливе справжнє футбольне дербі. Якщо ж ні — ніхто не поведеться на блеф, шантаж і «крики душі». Тоді Полтава дійсно залишиться без одного футбольного клубу. Але наразі цей факт здатен розчарувати хіба що його працівників і максимум кілька десятків полтавців.

Вболівальники можуть спробувати вплинути на стан речей і врятувати ФК «Полтава». Тож мешканцям Полтави, які люблять футбол варто визначитися чи потрібна місту така команда, чи цей клуб, як і багато інших є виключно іграшкою в руках власника.